ПОЦУПИТИ

разг. 1) потянуть, потащить 2) (украсть) стащить, утащить, стянуть, уволочь, вульг. стибрить, свиснуть 3) (перен. нанести удар) разг. хватить

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

ПОЦЯТКУВАТИ →← ПОЦІЛЯТИ

Смотреть что такое ПОЦУПИТИ в других словарях:

ПОЦУПИТИ

КРА́СТИ (непомітно брати чуже; займатися злодійством), СКРАДА́ТИ, ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ЦУ́ПИТИ розм., ПІДЦУ́ПЛЮВАТИ розм., ПІДЦА́ПУВАТИ розм., ХАПА... смотреть

ПОЦУПИТИ

ПОЦУ́ПИТИ, плю, пиш; мн. поцу́плять; док., кого, що і без прям. дод., розм.1. Ухопивши, зачепивши, потягти до себе, за собою.В ставочку Пліточка дрібне... смотреть

ПОЦУПИТИ

-плю, -пиш; мн. поцуплять; док., перех. і без додатка, розм. 1) Ухопивши, зачепивши, потягти до себе, за собою. || безос. || перен. Схопити, затримати... смотреть

ПОЦУПИТИ

-плю, -пиш; мн. поцуплять; док. , перех. і без додатка, розм. 1》 Ухопивши, зачепивши, потягти до себе, за собою.|| безос. || перен. Схопити, за... смотреть

ПОЦУПИТИ

дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: поцупившистибритьДеепричастная форма: стибрив

ПОЦУПИТИ

див. красти

ПОЦУПИТИ

поцу́пити дієслово доконаного виду розм.

ПОЦУПИТИ

To steal, to pilfer

ПОЦУПИТИ

მოპარვა

T: 92