ПОЦІЛЯТИ

несов. - поціляти, сов. - поцілити 1) попадать, попасть (в цель); сов. разг. угодить, влепить 2) (только несов.; направлять в цель) обл. целить, целиться, метить, метиться

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

ПОЦУПИТИ →← ПОЦІЛУНОК

Смотреть что такое ПОЦІЛЯТИ в других словарях:

ПОЦІЛЯТИ

ВЛУ́ЧИТИ (УЛУ́ЧИТИ) (про людину — кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. — досягати цілі), ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), ПОЦІ́... смотреть

ПОЦІЛЯТИ

ПОЦІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОЦІ́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що і без прям. дод., розм.1. Кидаючи, спрямовуючи що-небудь у ціль, досягати її; влучати.... смотреть

ПОЦІЛЯТИ

-яю, -яєш, недок., поцілити, -лю, -лиш, док., перех. і неперех., розм. 1) Кидаючи, спрямовуючи що-небудь у ціль, досягати її; влучати. || Потрапляти в... смотреть

ПОЦІЛЯТИ

-яю, -яєш, недок. , поцілити, -лю, -лиш, док. , перех. і неперех. , розм. 1》 Кидаючи, спрямовуючи що-небудь у ціль, досягати її; влучати.|| Потрапл... смотреть

ПОЦІЛЯТИ

дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: поцілявши, поціляючи

ПОЦІЛЯТИ

недок. поціляти, док. поцілитиto hit the mark

ПОЦІЛЯТИ

див. стріляти; цілитися

ПОЦІЛЯТИ

поціля́ти дієслово недоконаного виду розм.

T: 148