ГОСТРИЙ

острый; резкий (грубый, дерзкий); проницательный (об уме, взгляде); хлёсткий (о словах, статьях и т.п.)

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

ГОСТРИЛЬНИЙ →← ГОСТРІШАТИ

Смотреть что такое ГОСТРИЙ в других словарях:

ГОСТРИЙ

ГО́СТРИЙ (з колючим кінцем, ріжучим краєм); ЗАГО́СТРЕНИЙ (якому надано такої властивості); ГОСТРОЛЕ́ЗИЙ (про знаряддя); РІЗКИ́Й розм. (здатний завдати ... смотреть

ГОСТРИЙ

ГО́СТРИЙ, а, е.1. Який має колючий кінець або ріжучий край; здатний колоти або різати.Крикнула Олександра ридаючи .. та й звалилась, як трава на гостру... смотреть

ГОСТРИЙ

болю́че (го́стре) пита́ння. Назріла, складна для розв’язання проблема. Мені щеміло серце за Жабі .. “Що з нею?” Одного дня це болюче питання було розв’язане: з контори тюрми сповістили, що мені дозволено побачитися з нею (Олесь Досвітній); Тепер ніхто вже не знімав гострих, пекучих питань, як першого дня, коли Кирило приїхав на дачу (М. Коцюбинський). го́стре (заго́стре) сло́во (слівце́, слове́чко). Висловлена ким-небудь образа; щось дуже неприємне. Він любить сказати гостре слово (В. Гжицький); Запальна Варя Кочубей насурмилась, ладна вже була кольнути Сою якимсь гострим слівцем (Д. Ткач); Дідок повертається на другий бік, а баба не вгаває: — Що — гостре словечко коле сердечко? (В. Большак). го́стре о́ко у кого. Хтось добре бачить; спостережливий, кмітливий, пильний і т. ін. Від адмірала заслужив окремої подяки старшина сигнальників Разуєв. Око у хлопця гостре (В. Логвиненко). го́стрий на о́ко (на о́чі). Cпостережливий, уважний, пильний і т. ін. Гостра на око стара підгледіла, що вночі Зіна не сама прийшла до Луківни,— якийсь військовий приводив (Я. Баш); Гострий на очі наглядач все помічав, усе бачив. Повз його увагу ніщо не могло пройти (З журналу). го́стрий на язи́к (на сло́во, на слова́, на мо́ву і т. ін.). Здатний влучно, дошкульно, різко, дотепно і т. ін. висловлюватися. Замолоду була (Мар’я) красива, швидка, весела… і на язик гостра (Панас Мирний); Надто гострий він на язик, не змовчить, не стерпить неправди (К. Гордієнко); Смішне найбільше впадало в очі спостережливій і гострій на язик Каті (В. Козаченко); А була в нас дівка, бідова така, на слово гостра, і рішила вона .. скупатись у тому ставу одної ночі (Легенди..); Гострий на слово, з доброю реакцією, з іронічною посмішкою, .. він спочатку багатьох буквально зачарував (Б. Олійник); (Іван:) Гострий ти на слова, та який то з тебе на ділі козак? (С. Васильченко); Два козаки виїхали наперед із запорозьких рядів. Один був молодий, другий старіший, обидва гострі на слова (О. Довженко); (Василь:) Ну й гостра ж на мову! На нашім кутку таких дівчат і заводу нема (М. Кропивницький); І змалку го́стрий язи́к. 1. Дотепна, влучна або дошкульна мова. Омелян викликав Гриця Духоту. Байда поважав цього слюсаря з качиним носом за розважність і за гострий язик (П. Панч); На жарти Марко ображався, а сам мав гострий язик і вмів зачіпати товариша за найболючіше місце (О. Копиленко). го́стрий язичо́к. Знаю руки в чорнильних плямах, Сміх веселий, гострий язичок. Як це в серце, любий до нестями, Тихий твій прокрався голосок? (М. Гірник). 2. Здатність говорити дотепно, влучно або дошкульно. То поранення, то гострий язик, то якась випадковість відсовували його у тінь, а тим часом двадцятип’ятилітні жевжики вибивалися у міністри чи посли (М. Стельмах). дотя́ти (го́стрим) язико́м кому. Сказати, відповісти гостро, дошкульно будь-кому. Жарту або якогось іншого радого та щирого слова не чув від неї (Лесихи) ніхто. Кожному, аби хто, вміла дотяти острим (гострим) язиком (І. Франко). загла́джувати (згла́джувати) / загла́дити (згла́дити) го́стрі кути́. Свідомо уникати конфліктних ситуацій, пом’якшувати суперечності, розбіжності у поглядах, думках і т. ін. — Серйозна сварка завжди на користь. .. Біда тільки, що ми часто уникаємо цього. Не хочемо полаятись, де треба і як треба. Загладжуємо гострі кути (С. Журахович); Життя вчить нас не згладжувати гострих кутів, не тікати від питань, які вважаються нібито дрібними (З газети). ма́ти го́стре о́ко (го́стрі о́чі). Бути спостережливим, дуже уважним, пильним і т. ін. Око.. мав (Дмитро) гостре (М. Стельмах); Прикордонник повинен мати гостре око (З газети); Невесело зустрів його Арсенал. Начальник заводу — полковник — має гострі очі. Він пильний, безсердечний (О. Довженко); Максим мав очі дуже гострі, а головне — він мав величезний досвід нічних мандрів, набутий у постійних .. походеньках (І. Багряний). обмина́ти го́стрі кути́. 1. Уникати суперечок, проблемних питань, принципового вирішення чого-небудь; нічого не чинити всупереч комусь. — Ти цупко тримаєшся за рятівне коло, на якому начертано: “Не псувати стосунки, дотримуватись зі всіма згоди,.. обминати гострі кути…” (Н. Рибак); Юнак, чия непокладливість здатна викликати роздратування в людей недалекоглядних, схильних обминати гострі кути, він усією силою прямої і чесної натури повстає проти несправедливості (З журналу). 2. Бути далеким від істини (про що-небудь). Напівправда, яка соромливо обминає гострі кути, .. заважає нашому рухові вперед (З газети). потра́пити (попа́сти, попа́стися і т. ін.) на (го́стрі (голо́дні)) зу́би кому і без додатка. Стати об’єктом лихослів’я, пліток і т. ін. Уся сім’я Глущуків потрапила на голодні зуби, і хто тільки не хотів, той і не перемивав їй кісток (С. Чорнобривець); Попав їм (сусідам) Заруба на гострі зуби (В. Кучер). попа́стися (попа́сти) на зубо́к. (Іван:) Вже він мені попадеться на зубок: я йому допечу, коли не кулаком, то язиком (М. Кропивницький); — Ну, бережись, Миколо, попав Тарасу на зубок! — сказав Гулак господареві (Василь Шевчук). приста́ти / пристава́ти з ноже́м до го́рла. Настирливо вимагати чого-небудь від когось. — Дід собі в комірчині овес видає, а баба в хатині ніяк від циганок не відчепиться: пристали з ножем до горла, де золоті дукачі заховані (Григорій Тютюнник). приступи́ти з го́стрим ноже́м до го́рла. — А от як ці брати приступлять з гострим ножем до горла, то тоді й пізнають, що воно за брати (Панас Мирний). смерть занесла́ (свою́) го́стру косу́ (ру́ку) над ким—чим. Хто-небудь може померти, загинути. Часом вона зупинялась. Потім схоплювалась і бігла знову. Бігла від смерті, що вже було занесла над нею свою гостру косу (І. Цюпа); Хіба б їй (Марії) легше було, коли б смерть занесла свою руку і над його (Андрія) чолом? (Ю. Бедзик). ста́ти / стоя́ти кі́сткою в го́рлі (попере́к го́рла) кому і без додатка. 1. Завадити кому-небудь, дуже занепокоїти когось, викликати заздрість у когось. — І тут поперек горла став панові людський шматок хліба,— краєчком хустки провела дівчина по очах (М. Стельмах); Крищук слухав, занотував у щоденнику, а думками витав у полі, біля того злощасного клину. Кому стали поперек горла оті кілька гектарів? (М. Олійник); Бідні люди любили Івана. А дукачам його язик і характер кісткою в горлі стояли (І. Муратов). 2. Стати на перешкоді кому-, чому-небудь. (Бурлака:) Ти думаєш, що так собі пройде? Ні, я тобі кісткою в горлі стану, подавишся! (І. Карпенко-Карий); — А ви ж їм що… кісткою в горлі стали? — прогунявив Юхим, знов виймаючи люльку з своїх латаних і перелатаних “бруків”, як він називав свої штани (В. Винниченко). ста́ти го́стрим ноже́м впо́перек го́рла. Кожного з своїх перебирали та перетирали пани на зубах і всякий раз вертали як (мов, на́че і т. ін.) хто (ноже́м (серпо́м)) різну́в (різону́в) (по се́рцю) кого. Кому-небудь стало боляче, дуже прикро. — Не жилець він..— мов хто серпом різнув по серцю Уляну, так тії Грицькові слова (Панас Мирний); Софію наче хто різонув по серцю. Нещасна дитина, як їй хочеться, мабуть, мати годинника (А. Дімаров). на́че вда́рив хто го́стрим ноже́м. Юлдаш раптом відчув, що ці слова шпигнули його в самісіньке серце, наче вдарив хто гострим ножем (О. Донченко). (як (мов, ні́би і т. ін.)) ніж го́стрий у се́рце перев. кому, для кого. Що-небудь дуже неприємне, дуже вражає, спричиняє душевний біль або взагалі викликає негативні емоції у когось. — Прощавайте! — промовила дівчина. А Кармелю з нею прощаватися усе одно, що ніж гострий у серце (Марко Вовчок); — Хіба ти… зовсім відцуралася мене? Вона мовчала. Це мовчання було для хлопця, як гострий ніж у серце (О. Донченко).... смотреть

ГОСТРИЙ

-а, -е. 1) Який має колючий кінець або ріжучий край; здатний колоти або різати. 2) Який звужується, витягується на кінці. •• Гострий кут — кут, величи... смотреть

ГОСТРИЙ

-а, -е.1》 Який має колючий кінець або ріжучий край; здатний колоти або різати.2》 Який звужується, витягується на кінці.Гострий кут — кут, величина як... смотреть

ГОСТРИЙ

Sharp; edged, keen, acute; edgy (тж. перен.); (різкий, агресивний) truculent; (про присмак) poignant; (про зір, слух) quick; pointed (особл. про зауваж... смотреть

ГОСТРИЙ

Iвигоздрений, вигострений, відгострений, відклепаний (про косу, сапу), відмантачений, відточений, гострезний, Гострений, гостренний, гостренький, гостр... смотреть

ГОСТРИЙ

прикм., має ступ. порівн.1. здатний колоти або рiзати2. який звужується на кiнцi3. який добре сприймає щось; тонкий, проникливий4. який дiє рiшуче, рi... смотреть

ГОСТРИЙ

【形】1) 尖的, 锋利的Гострийніж 尖刀2) 敏锐的, 灵敏的Гострий зір 敏锐的目光3) 强烈的; 辣的(指气昧)4) 俏皮的, 尖锐的Гостре слівце 俏皮话◇ Гострий кут 锐角Гострий на слово (або язик) 灵牙利齿的

ГОСТРИЙ

[hostryj]прикм.1) ostryгострий кут — ostry kąt мат.2) pikantnyпікантний кетчуп (пекучий) — ostry keczup кулінар.

ГОСТРИЙ

(кіл) загострений, гострякуватий; (ніж) вигострений, нагострений, гостролезий; (погляд) проникливий, допитливий, (слух) тонкий; (запах) різкий; (біль) пекучий; (зір) орлій; (брак) величезний; (з ворогом) рішучий, безцеремонний; (жарт) дотепний, влучний, дошкульний; (- страву) присмачений; (конфлікт) напружений; (- цікавість) сильний, підвищений; гостренький, гострющий, гострим-гострий; п! ШПИЧАКУВАТИЙ.... смотреть

ГОСТРИЙ

Вострыгострыпразрысты

ГОСТРИЙ

Го́стрий, -ра, -ре

ГОСТРИЙ

Akutt; skarp

ГОСТРИЙ

Akut; skarp

ГОСТРИЙ

Akut; skarp

ГОСТРИЙ

вострыгострыпразрысты

ГОСТРИЙ

матем.; техн.; физ. острый

ГОСТРИЙ

востры гостры празрысты

ГОСТРИЙ

მახვილი; მწარე; მწვავე

ГОСТРИЙ

го́стрий прикметник

ГОСТРИЙ ІМПУЛЬС

острый импульс

ГОСТРИЙ КУТ

острый угол

T: 184