-а, -е. Признач. для їзди (у 1 знач.). Їздові коні. || у знач. ім. їздовий, -вого, ч. Той, хто доглядає за кіньми та їздить ними.
імен. чол. роду, жив.літ., екон.ездовойад'єктивпризначений для їздиездовой
їздови́й[йіздовий]м. (на) -вому /-доув'ім, мн. -доув'і
-а, -е.Признач. для їзди (у 1 знач. ). Їздові коні.|| у знач. ім. їздовий, -вого, ч. Той, хто доглядає за кіньми та їздить ними.
[jizdowyj]прикм.jeździec
{йіздови́й} м. (на) -во́му /-доуві́м, мн. -доуві́.
їздови́й іменник чоловічого роду, істота
Rider, driver