ВОЄВО́ДА, и, ч.1. іст. У давній Русі та інших слов'янських державах – начальник війська, загону; полководець.Мечі кувалися для простих воїв [воїнів] за... смотреть
1. воєначальник на слов'янських землях; на Русі відомі з X ст. спершу як керівники варязьких дружин, згодом як командувачі княжими військами; у зх. рус... смотреть
1. воєначальник на слов'янських землях; на Русі відомі з X ст. спершу як керівники варязьких дружин, згодом як командувачі княжими військами; у зх. руських князівствах іноді були управителями певних територій; 2. у давній Польщі до XIV ст. найвища посада в державі (палатин), заступник правителя в командуванні військом і судочинстві, член сенату; з XIV ст. у Польщі та Вел. князівстві Литовському найвищий земський урядовець, командувач посполитого рушення у воєводстві; у Варшавському князівстві і Кор. Пол. 1815-32 номінальний титул; у Польщі 1921-39, 1944-50 і з 1975 керівник державної адміністрації у воєводстві; 3. представник царського уряду в місцевому управлінні Росії в XVI-XVIII ст.... смотреть
-и, ч. 1) У давній Русі та інших слов'янських державах – вождь, полководець, а також правитель міста, округу в 16-18 ст. 2) У Польщі – голова воєводст... смотреть
імен. чол. роду, жив.заст.воевода
Керівник найбільшої адміністративної одиниці в Речі Посполитій; в Російській державі воєначальник, представник царського уряду, зокрема на Україні в XV... смотреть
-и, ч. 1》 У давній Русі та інших слов'янських державах – вождь, полководець, а також правитель міста, округу в 16-18 ст.2》 У Польщі – голова воєводст... смотреть
іст.voyevoda (governor of a province in ancient Russia; commander of an army)
[wojewoda]ч.wojewoda
Воєво́да, -ди, -ді, -до! -во́ди, -во́д і -во́дів
іст., полководець, воєначальник, командувач, провідник, сил. стратег.
воєво́да іменник чоловічого роду, істота
-и m wojewoda