ВКАЗІВКА

= указівка указание; торж. предначертание

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

ВКАЗІВНИЙ →← ВИЯСНЯТИСЯ

Смотреть что такое ВКАЗІВКА в других словарях:

ВКАЗІВКА

ВКАЗІ́ВКА¹ (УКАЗІ́ВКА), и, ж.Керівна настанова або порада.Не одмовте помогти в тій справі своїми радами і вказівками (М. Коцюбинський);Ранком його розб... смотреть

ВКАЗІВКА

НАСТАНО́ВА (рекомендація, роз'яснення з боку вищого органу, керівної особи і т. ін., що вказують, як діяти в тих чи інших випадках); ВКАЗІ́ВКА (УКАЗІ́В... смотреть

ВКАЗІВКА

Вказі́вка Стрілка годинника. Означене сторін сьвіта при помочи зиґарка. Кождий годинник, що дооре іде, може служити до означуваня сторін сьвіта. Як звернути малу вказівку, що показує години, в сторону сонця, то полуднє буде лежати насередині між малою вказівкою а цифрою 12 години. Як малу вказівку о 6-ій годині звернути до сонця, то полуднє буде в напрямі цифри 9 і т. д. Перед полуднем треба шукати полудневу сторону наліво від цифри 12, а по полудни - направо (Товариш, 1908, 281)// пол. wskazówka - стрілка годинника.... смотреть

ВКАЗІВКА

ім (дані про щось) indication; (інструкція, розпорядження, директива) direction; directive; instruction • виконувати (чиїсь) вказівки to carry out (comply with) (smb's) instructions • давати вказівки to instruct; give instructions (to) • в очікуванні вказівок pending further instructions • ~ про походження товару indication of the origin of goods • ~ (судді) присяжним charge (directions) to the jury... смотреть

ВКАЗІВКА

рос. указание розпорядчий документ, що видається ширшим колом осіб, аніж наказ: керівником організації, фірми, установи, його заступниками, головними спеціалістами, керівниками окремих структурних підрозділів. У В. містяться питання організаційно-методичного, оперативного характеру, пов'язані з виконанням наказів, інструкцій установи або вищестоящого органу.... смотреть

ВКАЗІВКА

вказі́вка[ўказ'іўка]= указівка-ўкие, д. і м. -ўц'і, мн. -з'іўки, -з'івокдв'і ўказ'іўкие

ВКАЗІВКА

імен. жін. родукерiвна настанова або порадауказание сущ. ср. рода¤ керiвна вказiвка -- руководящее указание

ВКАЗІВКА

Переважно керівна настанова або порада. Будьте ласкаві, не одмовте помогти в тій справі своїми радами і вказівками (М.Коцюбинський); – Надалі вказівки ... смотреть

ВКАЗІВКА

Indication; direction, instructions (pl.); orderнеправильна вказівка — misdirectionдавати вказівки — to give instructions

ВКАЗІВКА

[wkazjwka]ж.1) wskazówka (порада)2) wskazówka

ВКАЗІВКА

Переважно керівна настанова або порада. Будьте ласкаві, не одмовте помогти в тій справі своїми радами і вказівками (М.Коцюбинський); – Надалі вказівки будеш одержувати через зв’язківця (О.Гончар).... смотреть

ВКАЗІВКА

Загадзагадацьзагадвацьзаказацьзаказвацьладпарадак

ВКАЗІВКА

【阴】1) 指出; 表示2) 指示, 指令, 命令Давати вказівки 下达命令, 下达指示

ВКАЗІВКА

(указівка), -и, ж. Керівна настанова або порада.

ВКАЗІВКА

настанова, інструкція, директива, припис; (дружня) порада, напучення, напоумлення; (для злодія) навід; (на шляху) дороговказ, знак.

ВКАЗІВКА

{ўказі́ўка} = указівка -ўкие, д. і м. -ўці, мн. -зіўки́, -зіво́к дві ўказі́ўкие.

ВКАЗІВКА

загадзагадацьзагадвацьзаказацьзаказвацьладпарадак

ВКАЗІВКА

admonition, direction, instruction, order, precept, suggestion, fiat

ВКАЗІВКА

вказі́вка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири вказі́вки

ВКАЗІВКА

загад загадаць загадваць заказаць заказваць лад парадак

ВКАЗІВКА

див. наказ

ВКАЗІВКА

(указівка), -и, ж. Керівна настанова або порада.

ВКАЗІВКА

Вказі́вка, -вки; -зі́вки, -зі́вок

ВКАЗІВКА

-и ż wskazówka; dyrektywa

ВКАЗІВКА (МН. ВКАЗІВКИ)

вказівка (мн. вказівки)

ВКАЗІВКА ЧЛЕНАМ ЖУРІ

(судді) direction to the jury

T: 75