ВИШКІРЯТИ

несов. - вишкіряти, вишкірювати, сов. - вишкірити; в соч. - вишкіряти зуби

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

ВИШКІРЯТИ ЗУБИ →← ВИШКІРЮВАТИ

Смотреть что такое ВИШКІРЯТИ в других словарях:

ВИШКІРЯТИ

ВИШКІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, ВИШКІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ШКІРИТИ, рю, риш, док., що, розм.Розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати... смотреть

ВИШКІРЯТИ

ВИШКІРЯ́ТИ (про зуби, ікла — розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати), ВИШКІ́РЮВАТИ, ВИЩИРЯ́ТИ, ВИСКА́ЛЮВАТИ, СКА́ЛИТИ рідше, ОЩИ... смотреть

ВИШКІРЯТИ

вишкіря́ти (шкі́рити, щи́рити) / ви́шкірити (ви́щирити) зу́би, зневажл. 1. до кого і без додатка. Сміятися. Враз дама дожовує, ковтає і премило вишкіряє золоті зуби до Юри (Ю. Смолич); — Ти чого, підмагачу, зуби шкіриш? — дивується дядько Микола (М. Стельмах); А Калістрат Пилипович пихкає цигаркою й усміхається... — І чого б я ото зуби шкірив? Он в газетах пишуть, що озимина підгуляла, що шкідник насувається.. А Калістрат Пилипович усміхається (Остап Вишня); А стиляга удавано здивувався: — Що, важний птах? Може, вихователь який? Тепер уже всі глянули на Миколу, вишкірили зуби, сміються (Ю. Збанацький); Військо! Лаврентій єхидно вишкірив зуби: яке то військо? Отара овець! (А. Хижняк); У Джантемира відлягло від серця: отже, можна спокійно сидіти на Орі до весни, і він із непідробною радістю вищирив свої рідкі жовті зуби (З. Тулуб). вибі́лювати зу́би. — Ти чого вибілюєш зуби? — здивувався батько. — Бо є що... смотреть

ВИШКІРЯТИ

-яю, -яєш і вишкірювати, -юю, -юєш, недок., вишкірити, -рю, -риш, док., перех., розм. Розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати (з... смотреть

ВИШКІРЯТИ

-яю, -яєш і вишкірювати, -юю, -юєш, недок. , вишкірити, -рю, -риш, док. , перех. , розм. Розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати ... смотреть

ВИШКІРЯТИ

【未】 口 龇(牙), 张口露(齿)Вишкіряти зуби 龇牙; 咧着嘴笑

ВИШКІРЯТИ

в спол.вишкіряти зуби — to grin; to show one's teeth

ВИШКІРЯТИ

Вишкіря́ти, -ря́ю, -ря́єш; ви́шкірити, -рю, -риш; ви́шкір, -кірте = вискіря́ти, ви́скірити

ВИШКІРЯТИ

вищиряти, вискіряти, ошкіряти, вискаляти, скалити, шкірити, оскіряти; (зуби) вишкірятися, ошкірятися.

ВИШКІРЯТИ

див. шкірити

ВИШКІРЯТИ

вишкіря́ти дієслово недоконаного виду розм.

ВИШКІРЯТИ ЗУБИ

разг. скалить, оскаливать, оскалить зубы, разг. щерить, ощеривать, ощерить зубы

T: 87