ВИТРІЩАТИ

несов. - витріщати, сов. - витріщити; разг. таращить, вытаращивать, вытаращить, пучить, выпучивать, выпучить, пялить, выпяливать, выпялить

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

ВИТРІЩАТИСЯ →← ВИТРІШКУВАТИЙ

Смотреть что такое ВИТРІЩАТИ в других словарях:

ВИТРІЩАТИ

ВИТРІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ТРІЩИТИ, щу, щиш, док., що, розм.1. Широко розплющувати (очі).Надаремне витріщала вона очі – вона не могла навіть одр... смотреть

ВИТРІЩАТИ

ВИТРІЩА́ТИ (про очі — широко розкривати), ВИПИНА́ТИ, П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ розм., ВИРЯ́ЧУВАТИ розм., ВИКО́ЧУВАТИ розм., ВИБАЛУ́ШУВАТИ розм., ВИ... смотреть

ВИТРІЩАТИ

ви́тріщити (ви́валити, ви́рячити, ви́лупити і т. ін.) / витріща́ти (вива́лювати, виряча́ти, вилу́плювати і т. ін.) о́чі (баньки́), зневажл.1. Широко розкрити очі, виражаючи здивування, безтямність, гнів і т. ін. (Павло:) Хочеш, я тебе зразу одним словом остовпиню (спантеличу)? Скажу таке слово, що ти тільки баньки витріщиш (М. Кропивницький); (Мартин:) Скажи там, щоб дали на дорогу дві мірки вівса — ну, чого очі вивалив? (І. Карпенко-Карий); Господар вирячив від здивування очі (А. Шиян); — Це що таке? — він недоумкувато вилупив почервонілі від алкоголю очі (Л. Дмитерко); “Ти начепи йому (Ослу) на шию срібний дзвоник”.. На вигоні телят перелякав: Ускочив у село — всяк очі витріщає (Л. Глібов); Мати прислухалась і витріщала з дива очі: хлопець розказував українською мовою мужицьку казку (І. Нечуй-Левицький). ви́тріщити бу́ркала. — Чого буркала витріщила? Уклінно проси... (М. Стельмах). ви... смотреть

ВИТРІЩАТИ

-аю, -аєш, недок., витріщити, -щу, -щиш, док., перех., розм. 1) Широко розкривати (очі). 2) на кого – що. Втуплювати в кого-, що-небудь погляд, широко... смотреть

ВИТРІЩАТИ

-аю, -аєш, недок. , витріщити, -щу, -щиш, док. , перех. , розм. 1》 Широко розкривати (очі).2》 на кого – що. Втуплювати в кого-, що-небудь погляд, шир... смотреть

ВИТРІЩАТИ

[wytriszczaty]дієсл.wytrzeszczać

ВИТРІЩАТИ

в спол.витріщати очі — to open one's eyes wide, to stare, to goggle

ВИТРІЩАТИ

Витріща́ти, -ща́ю, -ща́єш; ви́тріщити, -тріщу, -щиш, -щать

ВИТРІЩАТИ

витріща́ти дієслово недоконаного виду розм.

T: 407