ВИТІВА́ТИ (робити щось незвичайне, несподіване), ВИРОБЛЯ́ТИ розм., ВИТВОРЯ́ТИ розм., ВИТВО́РЮВАТИ розм. рідше. — Док.: ви́тіяти, ви́творити. (Шумейко:)... смотреть
недок. витівати, док. витіяти(пустувати) to be up (to), to be up to mischief; to play pranks (tricks); (затівати) to undertake, to devise, to project; ... смотреть
ВИ́ТІЯТИ див. витіва́ти.
Витіяти См. Витівати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 193.
див. витівати.
ви́тіяти дієслово доконаного виду
див. витівати.