ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ роз... смотреть
Випив три з перцем, три без перцю, а три таки так.Про пияка, який багато п'є.Вип’ємо до дна, бо там правда одна.Треба випити до дна, бо на дні правда о... смотреть
П’ю, -п’єш. 1. (що). Якусь рідину без залишку, повністю. – Через п’ятнадцять хвилин я чекаю вас на західній веранді. Там ми вип’ємо вечірнє кофе (Ю.Смо... смотреть
недок. випивати, док. випити1) to drink (out, off); (до дна) to drain, to emptyвипити залпом — to toss off, to toss down, to drain at a draughtвипити з... смотреть
ма́ло ка́ші з’їв. Дуже молодий, недосвідчений.— А я в бригаду вашу!..— Ще мало з’їла каші, іще рости, рости, Оленко, Бо зовсім ти маленька! (М. Стельмах); — Назару Івановичу ще рано таку відповідальність на себе брати, молодий ще, зелений, як кажуть, мало каші з’їв (Ю. Збанацький). ма́ло ква́су ви́пив. — Добрим наждаком треба тебе терти, хлопче... Чуба на лоба начесав, перстень носиш, а що з тебе в житті? Мало ще ти нашого квасу випив... (О. Гончар).... смотреть
-п’ю, -п’єш. 1. (що). Якусь рідину без залишку, повністю. – Через п’ятнадцять хвилин я чекаю вас на західній веранді. Там ми вип’ємо вечірнє кофе (Ю.Смолич); Опівночі до царського двору зайшов собі велетень – голова поверх хат!.. Нахилився і все молоко з колодязя випив (казка). 2. (чого). Певну кількість, частину рідини. Давид., відчув трохи втому й випив води (А. Головко); Опришок скривився, мовби оцту випив (Г.Хоткевич).... смотреть
син. (алкогольний напій): бухнути, вдарити по соцькому, влупити, вмазати, дринькнути, забанячити, закалдирити, засадити, лигнути, мекнути, накотити, осідлати, прийняти на груди, роздавити (пузир, сливу), ужалитися, урізати, чикардикнути. випити, відзначивши якусь подію: банку роздавити, замогоричити, запервачити, скрапнути.... смотреть
[wypyty]дієсл.wypić
ВИ́ПИТИ див. випива́ти.
ви́пити[випиетие]-пйу, -пйеиш
Випити См. Випивати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 176.
див. випивати.
ви́пити 1. випити◊ ви́пити по п'ять де́ка = де́ка І́. 2. вул., ірон. отримати догану (ст)
Ви́пити, ви́п’ю, ви́п’єш, ви́п’є, ви́п’ємо, ви́п’ють; ви́пий, ви́пийте
【完】 见 випивати
ви́пити дієслово доконаного виду
{ви́пиетие} -пйу, -пйеиш.
див. випивати.
-п'ю, -п'єш wypić
(чого); (изведать горе) выпить [испить] горькую чашу (чего)
Вислів походить з Біблії: "Устань, Єрусалиме, ти, що з руки господньої випив чашу гніву його, вихилив до дна чашу оп'яніння, осушив її" (Ісаія, 51, 17). Образ чаші страждання зустрічається також у Євангелії (Матф, 26, 39). . Вживається у значенні: іти до кінця у якійсь важкій справі, перетерпіти усі неприємності.... смотреть