ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВ... смотреть
недок. викурювати, док. викурити1) (цигарку) to smoke; (спирт) to distil; (виганяти димом) to smoke out, to stink out2) перен. (виживати) to drive out,... смотреть
не ви́курити і ла́даном (сі́ркою) кого. Ніяк не можна вигнати кого-небудь звідкись. — Та часом і свій брат, запорожець, як було вбереться в хату, то й ладаном не викуриш (Панас Мирний); // Ніяк не можна змусити поступитися чим-небудь. Найздоровіші та найспритніші захоплювали верхні полиці і їх звідтіля вже, мабуть, не викурив би й сіркою (Ю. Збанацький).... смотреть
ВИ́КУРИТИ див. вику́рювати.
Викурити См. Викурювати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 166.
див. викурювати.
【完】 见 викурювати
Ви́курити; -рю, -риш, -рять
ви́курити дієслово доконаного виду
техн. выгонять, выкуривать
див. викурювати.