Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»
ЧУДНИ́Й, а́, е́.1. Який викликає здивування; дивний.Заснув. Снились якісь сни чудні (Марко Вовчок);[Річард:] Та що се з матір'ю сьогодні, Белло? І ти я... смотреть
ДИ́ВНИЙ (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), ЧУДНИ́Й, ДИВОВИ́ЖНИЙ, ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, ДИКО́ВИННИЙ розм., ДИВО́ЧНИЙ розм., ДИВОГЛЯ́ДНИЙ д... смотреть
(дивний) strange, singular, odd, peculiar, queer, quaint; (смішний) funny, comical, droll, amusing; (недоладний) ludicrousякий він чудний! — how absurd... смотреть
-а, -е. 1) Який викликає здивування; дивний. 2) Який викликає сміх; смішний. 3) рідко. Те саме, що чудесний 2).
чудни́й[чудний]м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і
[czudnyj]прикм.1) cudny2) dziwaczny, dziwny
【形】1) 奇怪的, 古怪的Чудна людина 古怪人3) 令人发笑的, 滑稽的
-а, -е.1》 Який викликає здивування; дивний.2》 Який викликає сміх; смішний.3》 рідко. Те саме, що чудесний 2).
дивний, дивовижний, чудернацький, химерний, р. чудородний; (смішний) кумедний; пр.ЧУДНО, пр. ХИМЕРНО і п. ф. від ЧУДНИЙ; ід. чудасія та й годі.
(який вражає своєю незвичністю) дивний, дивовижний, розм.: чудернацький, (вигляд) химерний, (ще й смішний) кумедний.
ад'єктивчудной
див. дивак
{чудни́й} м. (на) -дно́му/-д()ні́м, мн. -д()ні́.
dziwaczny; śmieszny, komiczny; niezwykły
Чудни́й, -на́, -не́
Сьмешны
Чудовий
чудни́й прикметник
чудовий, дивний
сьмешны
сьмешны
Чудовий