ВИБІЛЮВАТИ

несов. - вибілювати, сов. - вибілити 1) белить, выбелить; отбеливать, отбелить 2) (покрывать полудой) вылуживать, вылудить

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

ВИБІЛЮВАТИСЯ →← ВИБІЛЬНИЦЯ

Смотреть что такое ВИБІЛЮВАТИ в других словарях:

ВИБІЛЮВАТИ

ВИПРАВДО́ВУВАТИ (визнаючи кого-небудь невинним, правим, доводити це), ВИПРА́ВДУВАТИ, ОПРА́ВДУВАТИ, ОПРАВДО́ВУВАТИ, ВИБАЧА́ТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, ... смотреть

ВИБІЛЮВАТИ

ВИБІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, ВИБІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́БІЛИТИ, лю, лиш, док.1. що. Білити всі предмети або всю поверхню чого-небудь розчином крейди, ва... смотреть

ВИБІЛЮВАТИ

-юю, -юєш і вибіляти, -яю, -яєш, недок., вибілити, -лю, -лиш, док., перех. 1) Білити всі предмети або всю поверхню чого-небудь розчином крейди, вапна ... смотреть

ВИБІЛЮВАТИ

вишкіря́ти (шкі́рити, щи́рити) / ви́шкірити (ви́щирити) зу́би, зневажл. 1. до кого і без додатка. Сміятися. Враз дама дожовує, ковтає і премило вишкіряє золоті зуби до Юри (Ю. Смолич); — Ти чого, підмагачу, зуби шкіриш? — дивується дядько Микола (М. Стельмах); А Калістрат Пилипович пихкає цигаркою й усміхається... — І чого б я ото зуби шкірив? Он в газетах пишуть, що озимина підгуляла, що шкідник насувається.. А Калістрат Пилипович усміхається (Остап Вишня); А стиляга удавано здивувався: — Що, важний птах? Може, вихователь який? Тепер уже всі глянули на Миколу, вишкірили зуби, сміються (Ю. Збанацький); Військо! Лаврентій єхидно вишкірив зуби: яке то військо? Отара овець! (А. Хижняк); У Джантемира відлягло від серця: отже, можна спокійно сидіти на Орі до весни, і він із непідробною радістю вищирив свої рідкі жовті зуби (З. Тулуб). вибі́лювати зу́би. — Ти чого вибілюєш зуби? — здивувався батько. — Бо є що... смотреть

ВИБІЛЮВАТИ

-юю, -юєш і вибіляти, -яю, -яєш, недок. , вибілити, -лю, -лиш, док. , перех. 1》 Білити всі предмети або всю поверхню чого-небудь розчином крейди, вапн... смотреть

ВИБІЛЮВАТИ

[wybil'uwaty]дієсл.wybielać

ВИБІЛЮВАТИ

див. мазати

ВИБІЛЮВАТИ

техн. белить, выбеливать, вылуживать, отбеливать

ВИБІЛЮВАТИ

вибі́лювати дієслово недоконаного виду

ВИБІЛЮВАТИ ВРОЗПРАВКУ

отбеливать врасправку

T: 556