ВЕРХ (верхня, найвища частина чого-небудь), ВЕРХІ́ВКА, ВЕРШО́К, ВЕРШЕ́ЧОК, ГРЕ́БІНЬ, ВЕРШИ́НА, ВЕРХІ́В'Я, ВЕРХОВИ́НА, МА́КІВКА розм., ЧОЛО́ розм. (пере... смотреть
ВЕРШЕ́ЧОК, чка, ч.Верхня, найвища частина чого-небудь (дерева, гори, споруди і т. ін.).Сонце тілько що сіло за горою і його останнє рожеве проміння гас... смотреть
-чка, ч. Верхня кінцева частина чого-небудь (дерева, гори, споруди і т. ін.).
[werszeczok]ч.czubek
імен. чол. роду
-чка, ч. Верхня кінцева частина чого-небудь (дерева, гори, споруди і т. ін.).
Верше́чок, -ше́чка, на -ше́чку; -ше́чки, -ше́чків
див. вершина; вінця
верше́чок іменник чоловічого роду
вершечок, -чка