УЧЕНИ́ЦЯ, і, ж.Жін. до у́чень.Учення мов добре йде, деякі учениці, що поступили разом зо мною, одстали од мене (Леся Українка);Настя й Василь рядом, – ... смотреть
імен. жін. роду, жив.ученица
учени́ця[учеиниц'а]-ц'і, ор. -цеийу
[uczenycja]ж.uczennica
1) pupil; (у майстра) apprentice; learner; trainee2) (послідовник) disciple, follower
-і. Жін. до учень.
【阴】 учень 的女性
Учени́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць
учени́ця іменник жіночого роду, істота
{учеини́ца} -ці, ор. -цеийу.
-і.Жін. до учень.
-ці ż uczennica