ПРИРО́ДЖЕНИЙ (властивий від народження), УРО́ДЖЕНИЙ (ВРОДЖЕНИЙ), ПРИРО́ДНИЙ, УСПАДКО́ВАНИЙ, ПРИРОЖДЕ́ННИЙ заст. Краще з наперсток розуму природженого, ... смотреть
УСПАДКО́ВАНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до успадкува́ти.Коли маєш дар, успадкований від матерi, вiд рiдної пiснi, вiд народу, то обов'язок твiй – народовi його... смотреть
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до успадкувати. || успадковано, безос. присудк. сл.
успадко́ваний[успадкованией]м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
ад'єктиввід слова: успадкуватиунаследованный
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до успадкувати.|| успадковано, безос. присудк. сл.
дієприкм inherited • успадкована нерухомість heritage
{успадко́ванией} м. (на) -ному/ -нім, мн. -ні.
успадко́ваний дієприкметник
ancient, inherited
title by succession
hereditary privilege