УСМІ́ШЛИВИЙ, а, е, розм.1. З усмішкою; схильний усміхатися.Черниш оглядається і не бачить уже тих знайомих, благодушних, лукаво усмішливих облич (О. Го... смотреть
УСМІ́ХНЕНИЙ (ВСМІ́ХНЕНИЙ) (з усмішкою), УСМІ́ХНУТИЙ (ВСМІ́ХНУТИЙ), ОСМІ́ХНЕНИЙ рідше, РОЗСМІ́ШЕНИЙ рідше; УСМІ́ШКУВАТИЙ розм., УСМІ́ШЛИВИЙ розм. (з усм... смотреть
-а, -е, розм. З усмішкою; схильний усміхатися.
прикм., має ступ. порівн.улыбчивый
див. веселий
-а, -е, розм. З усмішкою; схильний усміхатися.
Усміхнений
усмі́шливий прикметник розм.