спосіб мислення, відповідно до якого стосунки між людьми помилково розглядаються як зв’язки між речами і тому наділяються уявною об’єктивністю та незмінністю. Згідно з марксистами, а особливо Лукачем (популяризатором терміна), уречевлення є провідною ознакою буржуазної ідеології... смотреть
УРЕЧЕ́ВЛЕННЯ (ВРЕЧЕ́ВЛЕННЯ), я, с.Дія за знач. уречеви́ти.
імен. сер. родудія/процесвід слова: уречевитиовеществление
-я, с. Дія за знач. уречевити.
-я, с. Дія за знач. уречевити.
урече́влення іменник середнього роду
განივთება