Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»
УЗВИЧА́ЄНИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до узвича́їти.Кожний, хто користується літературною мовою, добирає різні лексичні засоби літературної мови, стараючись... смотреть
УСТА́ЛЕНИЙ (який закріпився в певній формі), УЗВИЧА́ЄНИЙ, СТА́ЛИЙ, СТІЙКИ́Й, ЗАКОРЕНІ́ЛИЙ (який міцно встановився — про щось негативне). Як відомо, Коб... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до узвичаїти. 2) у знач. прикм.Який став загальноприйнятим, звичайним, широковживаним, усталеним.
узвича́єний[узвиечайеинией]м. (на) -йеиному/ -йеін'ім, мн. -йеін'і
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до узвичаїти.2》 у знач. прикм. Який став загальноприйнятим, звичайним, широковживаним, усталеним.
(звичайний) common, usual; (усталений) fixed, ascertained; (звичний) accustomed
ад'єктивобщепринятый
загальноприйнятий, широковживаний, закорінений, (лад) усталений.
{узвиеча́йеинией} м. (на) -йеиному/ -йеінім, мн. -йеіні.
Агульнапрыняты
узвича́єний дієприкметник
агульнапрыняты
агульнапрыняты