інстру́ктор той, хто допомагає у навчанні; репетитор (ст): На станції в пані Евдокії кватирував уже студент прав Львівського університету, пан Максим Чміль, або йнакше та коротше – пан Макс. Оцього ж то пана Макса згодили тато за невелику плату для мене за “інструктора”, як тоді казали у Львові (Керницький); До помочі мав Паньківський т.зв. “інструкторів”, то є студентів університету, які мали загальний нагляд над поведенням і наукою хлопців, мали ходити по професорах і довідуватися, як хлопці учаться і справуються (Шухевич)... смотреть
імен. чол. роду, жив.екон.1. працiвник якої-небудь установи, що контролює дiяльнiсть пiдлеглих йому органiв iосiб2. фахiвець, що навчає якої-небудь сп... смотреть
-а, ч. 1) Працівник якої-небудь установи, що контролює діяльність підлеглих йому органів і осіб, інструктує, як правильно організувати працю. 2) Фахів... смотреть
інструктор; ч. (лат., упорядник, організатор) 1. Працівник якої-небудь установи, що контролює діяльність підлеглих йому органів, осіб, інструктує, як правильно організовувати працю. 2. Фахівець, який навчає певної спеціальності, справі; учитель, тренер.... смотреть
-а, ч. 1》 Працівник якої-небудь установи, що контролює діяльність підлеглих йому органів і осіб, інструктує, як правильно організувати працю.2》 Фахів... смотреть
[instruktor]ч.instruktor
рос. инструктор (від латин. instructor — упорядник, організатор) — особа, що навчає певній спеціальності або організації справи, дає інструкції.
інстру́ктор (від лат. instructor – упорядник, організатор) особа, що навчає певної спеціальності або організації справи, дає інструкції.
Instructor, adviser; (репетитор, вчитель, тренер) coach, driller
【阳】 指导员, 教导员, 教官
учитель, лектор; (у спорті) тренер; (у чужих військах) радник.
Наставник, навчитель, вишкільник, дорадник
Інстру́ктор, -ра; -то́ри́, -то́рі́в
інстру́ктор іменник чоловічого роду, істота
Instruktör
Instruktør
Instruktør
техн. инструктор
інструктор, -а
ინსტრუქტორი