ВІТРЕ́ЦЬ, терцю́, ч.Зменш.-пестл. до ві́тер 1.[Михайло:] Вітрець подиха [подихає]; пахощами якимись тягне, – здається, липа розцвіла (М. Старицький);На... смотреть
-терцю, ч. Зменш.-пестл. до вітер.
імен. чол. роду
див. вітер
Вітре́ць, -треця́; вітреці́, -ці́в
-терцю, ч. Зменш.-пестл. до вітер.
Breeze, puff of wind
вітре́ць іменник чоловічого роду
вітрець, -терцю