СТИХІЯ

стихия

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

СТИХА →← СТИХІЙНО

Смотреть что такое СТИХІЯ в других словарях:

СТИХІЯ

СТИХІ́Я, ї, ж.1. В античній філософії – одна з матеріальних першооснов буття (повітря, земля, вогонь, вода).Якби щось із нічого росло-виникало, то, пев... смотреть

СТИХІЯ

-ї, ж. 1) В античній філософії – одна з матеріальних першооснов буття (повітря, земля, вогонь, вода). || перен., книжн. Основний елемент, головна скла... смотреть

СТИХІЯ

-ї, ж. 1》 В античній філософії – одна з матеріальних першооснов буття (повітря, земля, вогонь, вода).|| перен. , книжн. Основний елемент, головна с... смотреть

СТИХІЯ

стихія; ж. (гр., елемент) 1. В античній філософії - одна з матеріальних першооснов буття (повітря, земля, вогонь, вода). 2. Явище природи, що виступає як нездоланна і часто руйнівна сила, а також сфера, середовище його виявлення. 3. Явище суспільного життя, що відбувається без регулюючого впливу людей, суспільства; хаос, анархія. 4. Суспільне середовище, маса людей, які діють без керівництва, неорганізоване, сліпо. 5. перен. Звичне для когось середовище, оточення, сфера.... смотреть

СТИХІЯ

рос. стихия 1. В античній філософії одне з матеріальних начал буття (повітря, вітер, земля, вогонь, вода). 2. Явище природи, що має характер нездоланної сили (шторм, цунамі, ураган, буран, землетрус, вогонь, повінь). 3. Переносно-непередбачені явища в політиці, суспільному житті, неорганізована сила, некерований рух. 4. Звично сприятливе, задовольняюче людину середовище, улюблена, добре знайома, приємна для людини справа.... смотреть

СТИХІЯ

стихі́я (від грец. στοιχεΐον – елемент) 1. В античній філософії одне з матеріальних первоначал буття (повітря, земля, вогонь, вода). 2. Явище природи, що має характер нездоланної сили (шторм, землетрус, ураган тощо). 3. Переносно – в суспільному житті неорганізована сила, рух без керівництва. 4. Переносно – звичне середовище, обстановка або улюблена, добре знайома справа для людини.... смотреть

СТИХІЯ

стихі́я[стиех’ійа]-йі, ор. -йеійу

СТИХІЯ

[styhija]ж.żywioł

СТИХІЯ

сила природи; (рідна) П. середовище, оточення, сфера, (улюблена) заняття, закохання; (неорганізована) хаос, АНАРХІЯ; мн. СТИХІЇ, (ворожі) сили.

СТИХІЯ

【阴】1) (古希腊哲学中的) 四行之一(指地﹑ 风﹑ 火﹑ 水)2) 天然力, 自然力

СТИХІЯ

імен. жін. родустихия

СТИХІЯ

Стихі́я, -хі́ї, -хі́єю; -хі́ї, -хі́й

СТИХІЯ

стихі́я іменник жіночого роду

СТИХІЯ

{стиехі́йа} -йі, ор. -йеійу.

СТИХІЯ

-її ż żywioł

T: 80