СПІВВИНУВА́ТЕЦЬ, тця, ч., юр.Особа, винна в чому-небудь разом із кимсь.
імен. чол. роду, жив.юр.совиновник
-тця, ч., юр. Особа, винна в чому-небудь разом із кимсь.
-тця, ч. , юр. Особа, винна в чому-небудь разом із кимсь.
співвинува́тець іменник чоловічого роду, істота