Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»
СПІВ, у, ч.1. Дія за знач. співа́ти.Катря припинилася. – Що він таке співає? – спиталася, вжахнувшися співу того: – що він співає? (Марко Вовчок);Кожно... смотреть
СПІВ, у, ч. 1. Дія за знач. співа́ти. Катря припинилася. — Що він таке співає? — спиталася, вжахнувшися співу того: — що він співає? (Вовчок, І, 1955, 203); Кожної суботи у нас збиралися гості і починались співи гуртом (Думки про театр, 1955, 34); Обірвала [Марія] спів (Головко, II, 1957, 100); В голосі хлопця під час співу чується і радість, і непевність (Стельмах, II, 1962, 205); — Спів пташині потіха одна,— Хоч голодна, співа веселенько, Розважає пташине серденько (Л. Укр., І, 1951, 61); Стояв би тут і слухав дотемна Невгавний вітру спів: весна, весна, весна (Мисик, Біля криниці, 1967, 50); // Звуки, утворювані цією дією; наспів. Дуже приємненько було йому чути, що у хаті співав голосок, а вітер заносив теплим повівом і спів, і слова (Вовчок, І, 1955, 310); Здалека доносились різні співи: — то співали парубки та дівчата, сходячись на «вулицю» (Л. Укр., III, 1952, 477); На задній підводі хтось співав. Повільний, журливий спів далеко лунав над імлистими луками… (Гончар, III, 1959, 183). 2. Виконання пісень, арій і т. ін. як мистецтво, заняття. Ходив старий на торг у Київ да, попавши там десь дідуся, зараз і загарбав його до Череваня: дуже кохавсь Черевань у його співах (П. Куліш, Вибр., 1969, 195); Шкода, що я 10-го повинний їхати.. і через те не можу намилуватися, певне, добрячим співом Лисенківського хору (Мирний, V, 1955, 396); Слуху Юра не мав?. Він немилосердно фальшивить. Його співи — це просто лемент і вереск (Смолич, II, 1958, 12); Вечір був чомусь особливо зворушливий. Усім добором репертуару, характером виконання, настроєм лагідної засмученості.. сольного співу (Мас., Роман.., 1970, 321); Гуртовий спів — невід’ємна частина побуту нашого народу, його життєва необхідність (Нар. тв. та етн., 2, 1966, 60); // перев. мн. Предмет викладання в школі. Більшість викладачів музики і співів творчо проводять уроки, озброюють учнів знанням основ музичного мистецтва, розвивають їх музичні здібності (Ком. Укр., 7, 1964, 47); Він може викладати спів у школі (Ю. Янов., V, 1959, 179). 3. рідко. Те, що виконують голосом, голосами (пісня, мелодія і т. ін.). Хор співав партесні співи (Н.-Лев., VI, 1966, 368); На шлях я вийшла ранньою весною І тихий спів несмілий заспівала (Л. Укр., І, 1951, 43); Як їй мило співи колискові Та вплітати в перші сни синкові! (Вирган, В розп. літа, 1959, 29). ◊ Лебеди́ний спів див. лебеди́ний. 4. перен., поет. Творчість поета, який символічно виступає в образі співця. Під вічним гнітом чорних дум Сумному співу дав я волю (Граб., І, 1959, 189); Рідна земле, щаслива й багата, Мій уклін тобі, мій тобі спів! (Рильський, III, 1961, 139). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 513.... смотреть
= вокальне мистецтво виконання музики за допомогою голосу, мистецтво передавання засобами співацького голосу художнього змісту музичного твору. Спів може бути сольним, ансамблевим (дует, тріо, квартет, квінтет і т.д.), хоровим, з супроводом або без нього. За психофізіологічною та виконавською природою С. поділяється на три види - народний, академічний та естрадний. Народний С. спирається на народнопісенні та виконавські традиції певних географічних регіонів, передаючись від покоління до покоління як усна традиція. Академічний або класичний спів має певну штучність звуковидобування і поділяється на три основні стилі: кантиленний, наспівний, коли звук ллється плавно, злитно, без переривання звучання; декламаційний, наближений до інтонацій мовлення; колоратурний, наближений до кантиленного, але збагачений віртуозними прикрасами, пасажами, фіоритурами тощо. Для оволодіння такими стилями С. необхідні не тільки музичні здібності та наявність перспективних вокальних даних, але й спеціальне співацьке навчання – т.з. постановку голосу, яка передбачає набуття уміння природно поєднувати у співі вокальне і мовленнєве начала. Сучасний естрадний С., що передбачає якнайширше використання підсилювальних пристроїв (мікрофону) відкидає необхідність академічного вокального навчання, спираючись переважно на побутову манеру вокалізації, коли голосовий апарат функціонує близько до мовлення на центральній ділянці діапазону, криком або хрипом компенсуючи акустично збіднені верхню та нижню ділянки діапазону. Щоправда, останнім часом з’явились викладачі естрадного вокалу, проте масових успіхів вони поки не здобули, і естрадні співаки в разі необхідності видобувати високі звуки застосовують звичайний крик або звертаються до назалізованої манери звуковидобування. С. 'мікрофонних' солістів бідний на такі важливі акустичні якості, як висока співацька форманта, польотність, опора, сила, кантилена тощо. При цьому слід враховувати, що естрадні виконавці вважають мікрофон органічною частиною голосового апарату, без якої С. просто неможливий і не можуть співати навіть 'не надто високо, не сильно, не тривало і не часто'(Р.Юссон), а виконавці народного і академічного спрямування використовують як допоміжний засіб для виступу просто неба, на стадіонах, в палацах спорту та ін.... смотреть
СПІВ (про птахів), ЩЕ́БЕТ, ЩЕБЕТА́ННЯ, СВИСТ, ПО́СВИСТ, ПРИ́СВИСТ, ТЬО́ХКАННЯ, ПІ́ЯННЯ розм., ЩЕ́БІТ діал. З вікон чулося грайливе цвірінькання горобці... смотреть
-у, ч. 1) Дія за знач. співати. || Звуки, утворювані цією дією; наспів. 2) Виконання пісень, арій і т. ін. як мистецтво, заняття. || перев. мн. Предме... смотреть
-у, ч. 1》 Дія за знач. співати.|| Звуки, утворювані цією дією; наспів.2》 Виконання пісень, арій і т. ін. як мистецтво, заняття.|| перев. мн. Пр... смотреть
Singing; (урочистий) motet; (хоральний) anthem; (надгробний) threnody; (півня) crow; (птахів) song, note, piping, roundelay, lay, warble; (тихий, монот... смотреть
лебеди́на пі́сня; лебеди́ний спі́в чия, чий, кого. Останній (перев. найзначніший) твір, вияв таланту або здібностей кого-небудь. (Світловидов:) Я всю душу вклав у цей проект!.. Він мені навіть уві сні ввижається: чи тому, що старість, чи, може, це вже моя лебедина пісня?.. (Я. Баш).... смотреть
[сп'іў]сп'іву, м. (на) сп'ів'і, мн. сп'івие, сп'ів'іў
【阳】 唱歌Учитель співів 唱歌教师Викладати співи 教唱歌
Мистецтво виконання голосом — соло, в ансамблі — музичних творів із текстом (силабічний, мелізматичний с.) або без тексту (вокаліз).
[spiw]ч.śpiew
(лебединий) пісня; (як мистецтво) вокал; (хоровий у костелі) меса, (поминальний) реквієм; ЖМ. мелодія, наспів; ПОЕТ. поезія.
Спів, спі́ву, -вові; спі́ви, -вів
{спіў} спі́ву, м. (на) спі́ві, мн. спі́вие, спі́віў.
Песьняспевы
спів іменник чоловічого роду
песьняспевы
песьня спевы
-у m śpiew
спів, -у