СЛАВОЛЮ́БСТВО, а, ч.Любов до слави, прагнення до неї.[Валент:] Чим прислужився я до слави Бога? Чим сам собі я славу заслужив? [Мартіан:] Де ти навчивс... смотреть
імен. сер. роду, тільки одн.славолюбие
-а, ч. Любов до слави, прагнення до неї.
-а, ч. Любов до слави, прагнення до неї.
The love of fame; ambition
славолю́бство іменник середнього роду
див. МАРНОЛЮБСТВО.