САМОВТІ́ХА, и, ж.1. Не приховуване почуття і стан задоволення самим собою; самозадоволення.Ганебне те, коли безсила лютість душить невільника, що сам с... смотреть
-и, ж. 1) Неприховане почуття і стан задоволення самим собою; самозадоволення. 2) Втішання, заспокоєння самого себе.
імен. жін. родусамообольщение сущ. ср. рода
-и, ж. 1》 Неприховане почуття і стан задоволення самим собою; самозадоволення.2》 Втішання, заспокоєння самого себе.
Self-satisfaction, complacency; розм. smugness
самовті́ха іменник жіночого роду