ВІДНАДЖУВАТИ

несов. - віднаджувати, сов. - віднадити; разг. отваживать, отвадить

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

ВІДНАДЖУВАТИСЯ →← ВІДНІМАТИСЯ

Смотреть что такое ВІДНАДЖУВАТИ в других словарях:

ВІДНАДЖУВАТИ

ВІДНА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок. ВІДНА́ДИТИ, джу, диш, док., кого і без прям. дод., перев. від чого.Позбавляти кого-небудь якоїсь звички, якогось бажання... смотреть

ВІДНАДЖУВАТИ

ВІДНА́ДЖУВАТИ (відбивати охоту ходити куди-небудь, до когось, робити що-небудь), ВІДВА́ДЖУВАТИ розм. — Док.: відна́дити, відва́дити. Лайливий інспектор... смотреть

ВІДНАДЖУВАТИ

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: віднаджуючипозбавляти кого-небудь якоїсь звичкиотваживатьДеепричастная форма: отваж... смотреть

ВІДНАДЖУВАТИ

-ую, -уєш, недок., віднадити, -джу, -диш, док., перех. Позбавляти кого-небудь звички, бажання кудись іти, що-небудь робити.

ВІДНАДЖУВАТИ

недок. віднаджувати, док. віднадитиto scare away, to drive off, to disaccustom (from); to cure (break, wean) one from (of) a habit

ВІДНАДЖУВАТИ

-ую, -уєш, недок. , віднадити, -джу, -диш, док. , перех. Позбавляти кого-небудь звички, бажання кудись іти, що-небудь робити.

ВІДНАДЖУВАТИ

відна́джувати дієслово недоконаного виду

T: 152