Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»
ВІДЛЮ́ДНИК (той, хто тримається або живе осторонь від інших людей), ВІДЛЮ́ДОК, ВІДЛЮ́ДЬКО, НЕЛЮДИ́М, САМІ́ТНИК, БЕЗЛЮ́ДЬКО розм., СИЧ розм., ДИКУ́Н роз... смотреть
ВІДЛЮ́ДЬКО, а, ч.Те саме, що відлю́дник 1.Ріс хлопець на моїх очах якимось відлюдьком непривітним (І. Франко);Звичайно дід Харко .. не так уже часто й ... смотреть
імен. чол. роду, жив.1. той, хто тримається або живе осторонь вiд iнших людей2. чернець, що зрiкся всяких стосункiв з людьмибирюк
-а, ч. Те саме, що відлюдник 1).
ВІДЛЮДОК відлюдник, самітник, печерник, АНАХОРЕТ, як ім. неприкаяний.
див. відлюдкуватий
див. відлюдник 1)
відлю́дько іменник чоловічого роду, істота
-а, ч. Те саме, що відлюдник 1).
Мармоль
мармоль
мармоль