РОЗПУ́СНИК (розпусний чоловік), РОЗПУ́ТНИК, БЕЗПУ́ТНИК розм., ПОТІПА́ХА (ПОТІПА́КА) лайл.; ГРІХОВО́ДНИК розм., ГРІХОВО́ДА розм., БА́ХУР лайл., БЛУДНИ́К... смотреть
РОЗПУ́ТНИК, а, ч.Той, хто веде розпутне життя; розпусник.[Женя:] Я думала, що ти чистий душею, що ти з добрим, чесним серцем, а виявилось, що ти розпут... смотреть
імен. чол. роду, жив.распутник
-а, ч. Той, хто веде розпутне життя; розпусник.
див. розпусник
див. розпусник
-а, ч. Той, хто веде розпутне життя; розпусник.
розпу́тник іменник чоловічого роду, істота