МИРИ́ТИ (відновлювати, встановлювати мирні стосунки між кимсь; змушувати терпимо ставитися до когось, чогось), ПРИМИРЯ́ТИ, ПРИМИ́РЮВАТИ, РОЗВО́ДИТИ, РО... смотреть
недок. рознімати, док. розняти(учасників бійки) to part, to tear asunder; (бійку) to stop
РОЗНЯ́ТИ див. розніма́ти.
Розняти См. Рознімати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 53.
див. рознімати.
розня́ти дієслово доконаного виду
див. рознімати.
техн. разнимать