ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ (УЛАШТО́ВУВАТИ), РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. — Док.: всели́ти (усели... смотреть
недок. розквартировувати, док. розквартирувативійськ. to billet, to quarter, to canton
РОЗКВАРТИРУВА́ТИ див. розквартиро́вувати.
див. розквартировувати.
розквартирува́ти дієслово доконаного виду
див. розквартировувати.