ВІДКАЗУВАТИ

несов. - відказувати, сов. - відказати 1) разг. отвечать, ответить 2) (имущество) завещать (несов. и сов.)

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

ВІДКАРАСКАТИСЯ →← ВІДКАЗАТИ

Смотреть что такое ВІДКАЗУВАТИ в других словарях:

ВІДКАЗУВАТИ

ВІДКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДКАЗА́ТИ, ажу́, а́жеш, док.1. Говорити у відповідь, відповідати на чиїсь слова, запитання і т. ін.– Що тобі, сину? – п... смотреть

ВІДКАЗУВАТИ

ВІДМОВЛЯ́ТИ (давати відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ), ВІДКА́ЗУВАТИ діал., ВИПОВІДА́ТИ діал., ВИМОВЛЯ́ТИ діал. — Док.:... смотреть

ВІДКАЗУВАТИ

-ую, -уєш, недок., відказати, -ажу, -ажеш, док. 1) Говорити у відповідь, відповідати. || Відповідати на запитання письмово, листовно. 2) розм. Заповід... смотреть

ВІДКАЗУВАТИ

-ую, -уєш, недок. , відказати, -ажу, -ажеш, док. 1》 Говорити у відповідь, відповідати.|| Відповідати на запитання письмово, листовно.2》 розм. Запов... смотреть

ВІДКАЗУВАТИ

недок. відказувати, док. відказати1) (відповідати) to answer, to reply2) розм. (залишати в спадок) to bequeath smth. to smb. , to leave by will

ВІДКАЗУВАТИ

Відка́зувати (чого?). Відмовляти (у чому?). Посідаючі верстви мусіли переконати ся, що підкопують власний ґрунт, коли їх представителі відказують державі пошани і, здержуючись від праці, позбавляють її способів істнованя (Б., 1907, 70, 1)// порівн. пол. odmawiać (czegoś) - відмовляти (у чомусь).... смотреть

ВІДКАЗУВАТИ

хохл. (отказувати) відмовляти

ВІДКАЗУВАТИ

ВІДПОВІДАТИ, озиватися; (майно) ВІДПИСУВАТИ; БАР. відмовляти.

ВІДКАЗУВАТИ

Відка́зувати, -ка́зую, -ка́зуєш

ВІДКАЗУВАТИ

відка́зувати дієслово недоконаного виду

ВІДКАЗУВАТИ

Нарікати [I,VI,VII]

ВІДКАЗУВАТИ

-ую, -уєш odpowiadać

T: 152