РОЗГУБЛЮВАТИСЯ

растериваться, растеряться; перен. терять, потерять голову, теряться, потеряться не розгубитися — не растеряться, найтись

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

РОЗГУЛ →← РОЗГУБЛЮВАТИ

Смотреть что такое РОЗГУБЛЮВАТИСЯ в других словарях:

РОЗГУБЛЮВАТИСЯ

РОЗГУ́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗГУБИ́ТИСЯ, гублю́ся, гу́бишся; мн. розгу́бляться; док.1. Пропадати, губитися ненароком через чиюсь неуважність... смотреть

РОЗГУБЛЮВАТИСЯ

РОЗГУБИ́ТИСЯ (втратити спокій, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому тощо), СПАНТЕЛИ́ЧИТИСЯ розм., СТЕРЯ́ТИСЯ розм., ЗВО́МПИТИ діал.; ОТО... смотреть

РОЗГУБЛЮВАТИСЯ

1. ніяковіти, зніяковіти, поніяковіти, нестямлюватися, нестямитися, понестямлюватися, знестямлюватися, знестямитися, познестямлюватися, бентежитися, зе... смотреть

РОЗГУБЛЮВАТИСЯ

-ююся, -юєшся, недок., розгубитися, -гублюся, -губишся; мн. розгубляться; док. 1) Пропадати, губитися ненароком через чиюсь неуважність або від страху... смотреть

РОЗГУБЛЮВАТИСЯ

-ююся, -юєшся, недок. , розгубитися, -гублюся, -губишся; мн. розгубляться; док. 1》 Пропадати, губитися ненароком через чиюсь неуважність або від стра... смотреть

РОЗГУБЛЮВАТИСЯ

губитися; П. НІЯКОВІТИ, нітитися, засоромлюватися, сов. конфузитися, о. не знати на яку ступити; док. РОЗГУБИТИСЯ, обараніти, усі шляхи погубити, г. затеряти пам'ять.... смотреть

РОЗГУБЛЮВАТИСЯ

розгу́блюватися дієслово недоконаного виду

T: 126