РОЗБІ́ЙНИЦЬКИЙ, а, е.1. Прикм. до розбі́йник 1.На початку XIII століття на берегах Балтійського моря з'явилися розбійницькі орди Тевтонського ордена (з... смотреть
-а, -е. 1) Прикм. до розбійник 1). || Власт. розбійникові; такий, як у розбійника. 2) Який характеризується розбоєм, загарбництвом.
[rozbijnyc'kyj]прикм.rozbójnicki
-а, -е.1》 Прикм. до розбійник 1).|| Власт. розбійникові; такий, як у розбійника.2》 Який характеризується розбоєм, загарбництвом.
(про угоду та ін.) piraticрозбійницький вертеп — a den of robbers
ад'єктивразбойничий
【形】 强盗的, 匪徒的
Розбі́йницький, -ка, -ке
розбі́йницький прикметник
brigandish