КРИЧА́ТИ (говорити, вимовляти з криком, дуже голосно розмовляти), РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ЗИ́КАТИ розм., НАДРИВА́ТИСЯ розм., НАДСА́ДЖУВАТИСЯ ... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: рикнувширыкнутьДеепричастная форма: рыкнув
РИ́КНУ́ТИ див. ри́ка́ти.
Рикнути См. Рикати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 16.
див. рикати.
1) зареве́ть, зарыча́ть, изда́ть рык 2) жарг. умере́ть 3) жарг. слома́ться
Рикну́ти, -кну́, -кне́ш
ри́кнути дієслово доконаного виду
див. рикати.