Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»
ПРИЧИНО́ВИЙ (зумовлений певною причиною; який вказує на закономірний зв'язок причин і наслідків), ПРИЧИ́ННИЙ, КАУЗА́ЛЬНИЙ філос. Поперед всього погляді... смотреть
ПРИЧИ́ННИЙ¹, а, е.1. Прикм. до причи́на 1, 2.Для історика дуже важливо знати, що розкриття причинних зв'язків означає глибоке вивчення і узагальнення в... смотреть
I -а, -е.1》 Прикм. до причина 1), 2).2》 лінгв. Який вказує на причину, має значення причини. Причинний сполучник. Причинне підрядне речення.II -а, -е... смотреть
I ім.madman, moonstruckII прикм.causal, causativeпричинна залежність — філос. casual nexus
причи́нний[приечин:ией]м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і
причи́нний 1 прикметник який стосується причини, вказує на причину причи́нний 2 прикметник божевільний причи́нний 3 іменник чоловічого роду, істота психічнохвора людина... смотреть
[pryczynnyj]прикм.przyczynowy
ад'єктивпричинный
див. дурний
{приечи́н:ией} м. (на) -н:ому/-н:ім, мн. -н:і.
Причи́нний, -на, -не
физ. причинный
მიზეზობრივი
causal
Причиновий сполучник у реченні
Причиновий сполучник у реченні