ВИЗНАЧА́ТИ (наперед установлювати що-небудь для виконання), ОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПЕРЕДБАЧА́ТИ, ПРИЗНАЧА́ТИ, ВИРОБЛЯ́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідше, ПРИЗНА́ЧУВАТИ рідш... смотреть
недок. призначати, док. призначити1) (намічати) to fix, to set, to appoint; (визначати, встановлювати) to assign, to allocateпризначити пенсію (допомог... смотреть
(кому/чому, кого/що, ким/чим)дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: призначивши1. намітити віддати комусь, щось2. визначити наперед що-н... смотреть
ПРИЗНА́ЧИ́ТИ див. признача́ти.
-ачу, -ачиш 1. przeznaczyć; wyznaczyć 2. mianować ~ час wyznaczyć czas ~ на посаду mianować na stanowisko
див. призначати.
【完】 见 призначати
Аплатапрызначыць
призна́чи́ти дієслово доконаного виду
див. призначати.
аплатапрызначыць
аплата прызначыць
Особливості керування у подібних конструкціях передусім залежать від змісту повідомлення. Дієслово призначити одночасно керує іменниками у родовому та... смотреть