ЗАЧАРО́ВУВАТИ (справляючи надзвичайно приємне враження, викликати почуття захоплення своєю привабливістю, чарівністю), ЗАВОРО́ЖУВАТИ, ЧАРУВА́ТИ, УЧАРО́... смотреть
(ким/чим)дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: приворожившиприворожитьДеепричастная форма: приворожив
недок. приворожувати, док. приворожитиto enchant, to bewitch, to charm; to infatuateчим він приворожив її до себе? — how did he manage to charm her?
ПРИВОРОЖИ́ТИ див. приворо́жувати.
Приворожити См. Приворожувати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 410.
див. приворожувати.
приворожи́ти дієслово доконаного виду
Прычараваць
див. приворожувати.
прычараваць
прычараваць