ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́... смотреть
недок. приваблювати, док. привабитиto attract, to draw (to), to entice (with); (спокушати) to tempt
[prywabyty]дієсл.dodać, dołożyć
ПРИВА́БИТИ див. прива́блювати.
Привабити См. Приваблювати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 408.
див. приваблювати.
【完】 见 приваблювати
прива́бити дієслово доконаного виду
Залучыць
див. приваблювати.
-блю, -биш zwabić, skusić
залучыць
залучыць