БУНТУВАТИ

бунтовать

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

БУНТУВАТИСЯ →← БУНТОВИЙ

Смотреть что такое БУНТУВАТИ в других словарях:

БУНТУВАТИ

БУНТУВА́ТИ (піднімати бунт, брати участь у бунті), БУНТУВА́ТИСЯ, ЗБУ́РЮВАТИСЯ, ВОРОХО́БИТИ розм. рідше, ВОРОХО́БИТИСЯ розм. рідко. — Док.: збунтува́ти,... смотреть

БУНТУВАТИ

БУНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.1. Чинити бунт, повстання; брати участь у бунті.Не село бунтувало, а тільки привідці (М. Коцюбинський);Стоять заводи та ша... смотреть

БУНТУВАТИ

хвилюва́ти (бенте́жити, розпа́лювати, бунтува́ти і т. ін.) кров яку, у кого і без додадка. Викликати неспокій, тривогу, розбурхувати почуття, думки. Попереду було незнайоме життя, невідомі зустрічі, пригоди, які так солодко хвилювали юнацьку кров (З газети); Весь час Михайлина перебувала під враженням тривожного сну, який бентежив кров та викликав почуття, що одразу обливало всю її істоту, жахало серце (З журналу); Воля, воля і воля! Це чарівне слово.. розпалювало кров у хлопця (М. Коцюбинський); Плач, злість, досада разом піднімались з душі (Мотрі), бунтували стару кров (Панас Мирний).... смотреть

БУНТУВАТИ

-ую, -уєш, недок. 1) неперех. Здіймати бунт, повстання; брати участь у бунті. || розм. Виявляти велике незадоволення або неспокій, роздратування. 2) п... смотреть

БУНТУВАТИ

Ворохобити, заворохоблювати, зворохоблювати, зворохобити, наворохоблювати, наворохобити, понаворохоблювати, поворохобити, зворушувати, зворушити, позво... смотреть

БУНТУВАТИ

-ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Здіймати бунт, повстання; брати участь у бунті.|| розм. Виявляти велике незадоволення або неспокій, роздратування.2》 ... смотреть

БУНТУВАТИ

дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: бунтувавши, бунтуючибунтоватьДеепричастная форма: бунтуя

БУНТУВАТИ

[buntuwaty]дієсл.buntować

БУНТУВАТИ

To revolt, to rise in revolt, to rebel; to rise in mutiny (in rebellion)

БУНТУВАТИ

див. перечити

БУНТУВАТИ

(кого) ПІДБУРЮВАТИ, баламутити; (душу) бентежити, хвилювати.

БУНТУВАТИ

【未】 造反, 暴动

БУНТУВАТИ

Бунтува́ти, -ту́ю, -ту́єш

БУНТУВАТИ

Revoltere, gjøre opprør

БУНТУВАТИ

бунтува́ти дієслово недоконаного виду

БУНТУВАТИ

ამბოხი, ამბოხება

T: 123