БРЯЖЧАТИ

бряцать; звякать; звенеть; (издавать громкий звук) греметь

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

БРЯЗК →← БРЯЖЧАННЯ

Смотреть что такое БРЯЖЧАТИ в других словарях:

БРЯЖЧАТИ

БРЯЖЧА́ТИ (про металеві, скляні і под. предмети — утворювати при ударах дзвінкі й сильні, різкі, але короткі звуки; викликати такі звуки, ударяючи по м... смотреть

БРЯЖЧАТИ

БРЯЖЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок.1. Ударяючись, утворювати брязкіт, дзвінкі звуки (про металеві, скляні і т. ін. предмети).Та ось бряжчать ключі, скриплять ... смотреть

БРЯЖЧАТИ

-чу, -чиш, недок. 1) Ударяючись, утворювати дзвенячі звуки (про металеві, скляні предмети). || чим. Викликати дзвенячі звуки, вдаряючи по металевих і ... смотреть

БРЯЖЧАТИ

бряжчи́ть у кише́ні у кого. Хто-небудь заможний, багатий, має багато грошей. А селяни, хто вже й без свитини, Йдуть до Гершка смикнуть по чарчині, А у Гершка в кишені бряжчить (В. Самійленко). карбо́ванці бряжча́ть у кого, чиї. Хто-небудь має гроші. Поки бряжчали ще тітчині карбованці (у Карпа), було й за холодну воду не візьметься (М. Коцюбинський).... смотреть

БРЯЖЧАТИ

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: бряжчавши, бряжчачибряцатьДеепричастная форма: бряцая

БРЯЖЧАТИ

-чу, -чиш, недок. 1》 Ударяючись, утворювати дзвенячі звуки (про металеві, скляні предмети).|| чим. Викликати дзвенячі звуки, вдаряючи по металевих і т... смотреть

БРЯЖЧАТИ

бряжча́ти[бр'ажчатие]-чу, -чиш, -чиемо, -чиете; нак. -чи, -ч'іт'

БРЯЖЧАТИ

(про звук металу, скла) брязкати, (часто) брязкотіти, (з неприємним відтінком) дзвякати, (при дрижанні) деренчати, деренькотіти, (з дзвінким звуком) дзвеніти, дзеленчати, дзеленькотіти, дзенькотіти.... смотреть

БРЯЖЧАТИ

【未】 发叮声, 发铿锵声◇ Бряжчати зброєю 耀武扬威; 以战争相威胁

БРЯЖЧАТИ

Бряжча́ти, бряжчу́, бряжчи́ш, -жча́ть; бря́зкати, -зкаю, -зкаєш

БРЯЖЧАТИ

To clank, to tinkle, to jingle (грішми, ключами)

БРЯЖЧАТИ

брязкати, брязкотіти, (неприємно) ДЕРЕНЧАТИ; (на гарфу) бренькати.

БРЯЖЧАТИ

див. брязкати

БРЯЖЧАТИ

{бражча́тие} -чу́, -чи́ш, -чиемо́, -чиете́; нак. -чи́, -чі́т.

БРЯЖЧАТИ

бряжча́ти дієслово недоконаного виду

БРЯЖЧАТИ

бряцать

T: 145