Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»
ПОВОЛОЧИ́ТИ, лочу́, ло́чиш, док., кого, що.1. Те саме, що поволокти́.Не понесемо на той світ із собою медів і не поволочимо пуховиків (Ю. Мушкетик);* О... смотреть
ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) (переміщати по поверхні до себе або за собою), ВОЛОЧИ́ТИ, ВОЛОКТИ́ (ВОЛІКТИ́ розм.), ТОЛОЧИ́ТИ, ТАРГА́НИТИ діал.; ЦУ́ПИТИ розм., ЦУРП... смотреть
ПОВОЛОЧ|ИТИ (1*), -ОУ, -ИТЬ гл. Обтянуть (кожей, тканью): А переплѣтале книги сии ѥремии дь˫акъ и поволочи(л). СбСоф XIII, 98 об. (зап.).
-лочу, -лочиш, док., перех. 1) Те саме, що поволокти. 2) Розпушити бороною зорану землю до або після сівби. 3) Волочити якийсь час.
-лочу, -лочиш, док. , перех. 1》 Те саме, що поволокти.2》 Розпушити бороною зорану землю до або після сівби.3》 Волочити якийсь час.
поволочи́ти по тю́рмах. Тримати довгий час в ув’язненні, переводячи з однієї тюрми до іншої. — Вже скільки по тюрмах поволочили, то він і лік тому згубив (М. Коцюбинський).... смотреть
Поволочи́ти, -лочу́, -ло́чиш, -чать
поволочи́ти дієслово доконаного виду
техн. поборонить