БОЯ́РИНЯ, і, ж., іст.Жін. до боя́рин 1.І намальовані боярині з дітьми були єдиними слухачами й свідками туги молодої дівчини (І. Нечуй-Левицький).
імен. жін. роду, жив.іст.боярыня
[bojaryńia]ж.bojarzyna, pani
-і, іст. Жін. до боярин 1).
боя́риня іменник жіночого роду, істота
-і, іст. Жін. до боярин 1).