ОТОРОПІ́ЛО, розм.Присл. до оторопі́лий 2.Господиня оторопіло позадкувала до дверей (П. Панч);Саїд Алі оторопіло сів (Іван Ле).
прислівникоторопеловід слова: оторопітидієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: оторопівшиукрай розгубитися, збентежитися вiд несподiва... смотреть
розм. Присл. до оторопілий 2).
оторопі́ло прислівник незмінювана словникова одиниця розм.
розм. Присл. до оторопілий 2).