БИТИ

1) бить, избивать, колотить; разг. пороть, драть (наказывать); разить (поражать оружием); ударять; бодать (колоть рогами) бий мене сила Божа! — разг. побей меня Бог! разрази меня гром [Господь]! бити в долоні — бить в ладоши, хлопать (руками); рукоплескать 2) (стеклянные предметы) бить, разбивать, разг. колотить

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

БИТИЙ →← БИТВА

Смотреть что такое БИТИ в других словарях:

БИТИ

БИ́ТИ по чому, об що, у що і без додатка (стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь), ГАМСЕ́ЛИТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ГЕ́ПАТ... смотреть

БИТИ

БИ́ТИ, б'ю, б'єш; наказ. сп. бий; недок.1. з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому-небудь, об щось.Почув я в сінях важке ступання,... смотреть

БИТИ

БИ|ТИ (547), -Ю, -ѤТЬ гл.1. Бити (что-л.), въ (что-л.), (чем-л.) о (что-л.) — ударять, колотить, стучать: и мол˫ащас˫а и вельми плачющас˫а и главою ча... смотреть

БИТИ

баглаї́ би́ти (годува́ти). Нічого не робити, ледарювати. От, баглаї б’є (М. Номис); Замість праці ти баглаї годував та завидував усім (М. Кропивницький). ба́йдики (ба́йди, діал. га́ндри) би́ти. 1. Бути без діла, весело проводити час. Юруш вернувся до батьків, нічого не робив, все спав та байдики бив (І. Нечуй-Левицький); Сам (батько) пильно стежив за Артемовою наукою. Щоправда, влітку байдики бити синові не давав, і був Артем за підпасича у громадського чабана діда Мокія (А. Головко); Уже доста гандри бити. Прийшла пора, щоб ся вчити (Ю. Федькович). 2. Нічого не робити, марнувати час, ледарювати. Рік за роком проминув час, хлопець байдиків не бив та й закінчив школу робітничої молоді, ставши вже кваліфікованим робітником (Ю. Збанацький); Прийшов новий рік, штовхає ледаря в бік: ішов би, ледарю, робити, а не байди бити (Укр.. присл..); Глянеш, скільки тих старшокласників,— парубчаки ж, траси могли б будувати, а вони ціле літо байди б’ють… (О. Гончар). бий (бери́, тряси́) тря́сця кого, лайл. Уживається при висловленні недоброго побажання кому-небудь або невдоволення, досади з якогось приводу, бажання знехтувати чимось і т. ін. Ходім, вип’ємо, бий його трясця (М. Коцюбинський); — Спішив ото і плуга взяв, а колішню від плуга, бий би її трясця, забув дома (С. Олійник); — Чорт з нею, з економією. Подумаєш — щастя. Була б шия, а ярмо знайдеться! Мати .. і собі за ним ніби байдуже зауважила, що й справді — трясця її бери, саму економію (А. Головко); Хоми дома нема. Тряси ж тебе трясця, Хомо! Я не ляжу спати дома, А до кума до Наума Піду в клуню на солому (Т. Шевченко). бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ (та нещасли́ва) годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський). 2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах). би́ти че́рез край. Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). би́ти бо́мки. 1. Не поспішати, зволікати з чим-небудь. Погода добра, треба б поспішити зі жнивами, а ви б’єте бомки на полі, аби день до вечора (Ф. Малицький). 2. коло кого—чого. Перебувати біля кого-, чого-небудь з якимись намірами. Коли на дорозі поменшала постать Дмитра, Гнат недовірливо поглянув на Марту: — Чого це він коло нас у таку пору б’є бомки? (М. Стельмах). би́ти / вда́рити відбі́й. Припиняти будь-які дії. Одначе вичувалося, що процес (заарештовування) десь таки дійшов свого діалектичного заперечення, й сам Сталін вже б’є відбій (І. Багряний). би́ти / вда́рити по рука́х. 1. Доходити згоди, домовлятися про щось (перев. при торгівлі). Вони (купці) .. відразу починали прицінюватися, сперечатися, бити по руках і знов торгуватися, щоб виторгувати хоч зайвий гріш (З. Тулуб); Довго торгувалися (батьки), а потім на бичках-дволітках вдарили по руках (М. Стельмах). 2. кого. Перешкоджати чиїмсь діям (перев. злочинним), карати когось за що-небудь. А трапляються ж ще вискочки, яким пощастило зайняти високі посади і які нівечать, спустошують людські душі. Бити б таких по руках (М. Ю. Тарновський). би́ти в кулаки́. Погрожувати кому-небудь. Вона знову починала кричати, сваритись, у кулаки бити (Панас Мирний). би́ти в лита́вр́и. Торжествувати. Ще недавно наша критика била в литаври, прогнозуючи широкий поступ “малої” прози. З’явилися навіть дисертації про шляхи її розвитку (З журналу). би́ти в ніс, безос., чим і без додатка. Гостро відчуватися (про запах). Батько взяв сина за руку, нахилився, понюхав (голову). — Фу-у-у! аж у ніс б’є!.. (Панас Мирний); У ніс било живицею і ще чимось таким, до чого принюхуєшся і не можеш зрозуміти, чим воно пахне (Ю. Збанацький). би́ти в (одну́) то́чку. Постійно спрямовувати свої зусилля, увагу, дії на здійснення певної мети. Він не любив заробітчан, зате любив і помічав настирливих, з характером, таких, хто в точку б’є і б’є (П. Дорошко). би́ти в са́му ду́шу. Глибоко вражати, дошкуляти словами. — Хто тобі так сорочку, як Уляна, випере? — б’є Давида в саму душу, бо він, придивляючись до своїх наймитів, раніше дівчини збагнув, куди має нахилитися парубоче серце (М. Стельмах). би́ти в са́му боля́чку. Про неї-бо кажуть, що вона ні одного дня не може пробути без лайки. І Василина розуміє, в чий це город камінчик, .. відповідає їдучо, влучно, б’є в саму болячку (Г. Хоткевич). би́ти / заби́ти триво́гу. 1. Сповіщати про небезпеку. — Що ж це справді робиться? Діду Кузьма, чого ж ви стоїте, як сновида? Хіба вам повилазило?.. Бийте тривогу! (В. Кучер); Вартовий забив тривогу… Буде бій! (В. Сосюра). 2. Виявляти занепокоєння, тривожитися, хвилюватися. І хай колонізатор б’є тривогу — Хитається тюремних стін граніт (П. Дорошко); Тільки серце про щось заговорить і тривогу заб’є з глибини, коли мимо проходять шахтьори (шахтарі) і зникають у кліті вони (В. Сосюра). би́ти карбо́ванцем по кому. Завдавати матеріальних збитків кому-небудь. Гарні речі почали породжувати затоварювання гірших і бити карбованцем по творцях гірших, несумлінно зроблених товарів (В. Козаченко). би́ти кли́нці́ куди. Натякати на щось, спрямовувати розмову до певної теми. “Куди він клинці б’є?..” — подумав дід Пилип, потерпаючи, щоб Проць якоюсь штукою не покоробив релігійні почуття віруючих (В. Бабляк). би́ти ключе́м (джерело́м, фонта́ном і т. ін). 1. Виявлятися на всю силу, великою мірою. Дійсно був красень (опришок). Сила тремтючим потоком переливалася в жилах, била ключем (Г. Хоткевич); Музична стихія .. чаклунського слова Тичини била ключем з усього, до чого б не доторкалася його увага (Т. Масенко); Скрізь на рідній землі б’є джерелом творча енергія народних мас (З газети); Кінотеатрів тут два, Поліклініка є… Магазинів усяких багато. Фонтаном життя у Мальованім б’є У будень і в свято (С. Воскрекасенко). 2. Здійснюватися, відбуватися і т. ін. дуже енергійно, інтенсивно. Знову гора обізвалась, загула: з губернії приїхав будівничий, ціла артіль.., брязкіт сокир,— робота ключем б’є! (Панас Мирний). би́ти ло́бом (лоба́ми) об зе́млю перед ким, кому, зневажл. Схилятися, запобігати, домагаючись прихильності. Ці панове безсоромно били лобами об землю перед європейцями, забуваючи про свою культуру (З газети). би́ти (низькі́ (глибо́кі)) покло́ни. 1. Шанобливо вклонятися, виражаючи почуття поваги. То плакавши, то поклони бивши, розкраснілася (розчервонілася) Галочка (Г. Квітка-Основ’яненко); // Молитися. А я, брати запорожці, Возьму собі рясу Та піду поклони бити в Межигор до Спаса (Т. Шевченко); Найщиріше й найспокійніше молиться мати. Вона стоїть дещо збоку, .. б’є глибокі, до самої землі, поклони (У. Самчук). 2. перед ким—чим. Схилятися перед ким-, чим-небудь. Між т. зв. в Галичині “москвофілами” і народовцями в принципах нема великої різниці: ті і другі б’ють поклони перед національними святощами, і для тих, і для других національність — альфа і омега всіх змагань (М. Драгоманов). би́ти но́ги (рідше чо́боти). Іти, ходити куди-небудь, перев. даремно. — За селом, уже на вигоні .. він сказав: — Попрощаємось, мамо, чого вам бити далі ноги (Г. Коцюба); — Нема Тамари,— сказала (мати) відчужено.— До міста подалась.— Давно? — запитав він, уже жалкуючи, що марно бив ноги (Є. Гуцало); // Часто бувати де-небудь. — То чого ж маєш бити чоботи на наш куток? Тільки жениха мого, коли трапиться, відіб’єш? (М. Стельмах). би́ти свої́ми нога́ми. — Бачили б ви мене, коли б мала я сюди своїми ногами бити (Ірина Вільде). би́ти по кише́ні кого. Завдавати кому-небудь певних матеріальних збитків, шкоди. Тоді писар почав бити о. Артемія по найчутливішому місці: по кишені (І. Нечуй-Левицький); Це вже било Тарловського по кишені, і він боявся редактора і не любив його (М. Коцюбинський). би́ти по не́рвах кого, кому і без додатка. Своїми діями, словами виводити з рівноваги, дратувати. Навіщо ото Маруся грає такі крикливі речі! Не люблю я такого бренькоту та гуркоту. Б’ють тобі по нервах, неначе колуном! (І. Нечуй-Левицький); А хрипіння й стогін, від яких підскакувало все тіло, били по нервах (Г. Хоткевич); Навіщо повторювати відоме? Навіщо ще раз бити людей по нервах? Адже вони все це знають! (Л. Дмитерко). би́ти (пря́мо) в лоб. 1. Без натяків, відверто говорити, питати і т. ін.1. Він бив прямо в лоб, з’ясовуючи місце свого призначення (З усн. мови). 2. Мати неприховане значення, бути зрозумілим, очевидним. Зміст їхніх розмов був дуже простий і бив прямо в лоб. Ось, мовляв, приїхав до нас новий голова, тисячник, і йому знов не дуже болітиме, як буде господарювати колгосп (В. Кучер). би́ти себе́ (кулако́м) в гру́ди. Твердити щось, наполегливо запевняти, переконувати кого-небудь у чомусь. Давид .. поволеньки пнувся в керівники, був добре письменний, частенько бив себе в груди й присягався (С. Добровольський); — Хто вас сюди запрошував? Яка ваша професія? — Ділок бив себе в груди, доводячи, що йому тут належить керівна посада (М. Ю. Тарновський); Микита Чугай бив себе кулаком у груди, гув, як мідний дзвін: — Брехня! Трактори весняної оранки не затягували (Григорій Тютюнник). би́ти сло́вом (слова́ми) кого і без додатка. Дошкуляти кому-небудь репліками, зауваженнями і т. ін. (Руфін:) Ти боляче мене словами б’єш… гірка се правда… Та нема вже ради .. запався шлях до чесного життя (Леся Українка); // Висловлюватися влучно, різко, дошкульно. (Руфін:) Адже в його листах, у кожнім слові, загонисту вояцьку вдачу видно: він словом бив, немов вояк мечем (Леся Українка). би́тися (би́ти (се́бе)) об по́ли (рука́ми). Перебувати в стані розпачу, збентеження, обурення, здивування і т. ін. Як вони розгуляються, .. ми тут панночку хап, та до брички, та навтікача до шлюбу… Нехай собі, будучи, об поли руками б’ються, а завтра нічого робити, самі зап’ють весілля (Г. Квітка-Основ’яненко); (Христя (до Олени):) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть (М. Кропивницький); Переляканий батько метушився, безтямно бив себе об поли й бурмотів: — От лихо, от лихо! (М. Лазорський). би́ти у ві́чі (в о́ко). Бути особливо помітним; привертати увагу. Довбня почав оглядати хату .. Всюди били в вічі злидні та недостачі (Панас Мирний); — Маковею,— спокійно вів Роман,— ..Ти, правда, хлопак справний, в боях авторитет здобув .. Але ж молодий та ласий на все, що в очі б’є! (О. Гончар); Були виставлені напоказ всякі дива: .. персні й намиста блискучі. Все то так і сяло та грало, все так і било у вічі! (Панас Мирний); // чим. Виділятися чим-небудь серед когось, чогось. Товариш його — людина літ під сорок — насамперед бив у вічі буйним рудим волоссям на голові (М. Коцюбинський). би́ти / уда́рити в го́лову кому і без додатка. Виклика́ти запаморочення, стан сп’яніння; п’янити. — А що, паніматко! Чи немає в тебе чого міцнішого од цієї гіркої? Щось горілка не дуже б’є в голову,— тягнеш, тягнеш, а в голові все-таки не шумить (І. Нечуй-Левицький); Вино розбирає, вдаряє в голову, на очі навертаються сльози (В. Гжицький); Гаряча варенуха трохи вдарила йому в голову (І. Нечуй-Левицький). би́ти / уда́рити на спо́лох. 1. Сповіщати про небезпеку, подавати сигнал тривоги. — Ну, та й ми не дрімаємо,— зауважив Явтух Судар,— розіслали гінців по селах, б’ємо на сполох. Хотіли й до вас посилати… (О. Гончар). 2. Виявляти занепокоєння, тривожитися, переживати. “Там, де треба,— повчав він нас,— буде вжито відповідних заходів, а там, де спокійно, нема чого бити на сполох” (І. Муратов); Зірок з неба Хома Микитович не хапає, але в колгоспі немає чогось такого, щоб бити на сполох, скликати збори (Я. Гримайло). би́ти чоло́м кому, перед ким. Просити кого-небудь про щось. Шпигай, Катрусю, але дозволь бити чолом лікареві Семенові Яковичу, щоб увільнив мене від цієї іглотерапії (голкотерапії) (І. Цюпа). вибива́ти (би́ти) дрижаки́ (дріб). Дуже тремтіти від холоду, нервового напруження і т. ін. Його щелепи зрадницьки вибивають дріб (З. Тулуб); — Не бийте дрижаків, бо в Петрівку замерзнете,— хоче якось втішити її вчитель (М. Стельмах); // перен. Дуже боятися чогось. — А вам не страшно? — Та поки що дрижаків не вибиваю (М. Стельмах). влуча́ти (би́ти) / влучи́ти в (са́му) то́чку (в (са́ме) о́ко). Говорити, висловлювати і т. ін. те, що потрібне, доречне, своєчасне, відповідає конкретній ситуації. Артилеристи бачили цю людину вперше. Спочатку висміювали її дикий вигляд.. Але промова припала їм до серця.— В саму точку б’є! (П. Панч); — Що ж, його (чай) з нарзану роблять, чи як? Бачура обернувся, наче його вкололи голкою.. Тепер Ковалів влучив у саму точку, вдарив дошкульно (М. Чабанівський); — Підсусідки, замість бути нашими хлопами й орати нам землю,— працюють на своїх хлопських отаманів. — Правильно, — загули голоси. — Молодець, Кособудський. Влучив у саме око (З. Тулуб). попада́ти / попа́сти про́сто в о́ко. Сиплеться град гуцульських жартів, іноді неотесаних, вузлуватих, але завше влучних, що попадають просто в око (Г. Хоткевич). не бий лежа́чого. 1. Який не потребує великої затрати праці, великого напруження. Покликали діда. Голова — до нього: — Діду, допоможіть… У вас все одно робота не бий лежачого (Є. Кравченко). 2. Безвідповідальний, лінивий і т. ін. — Ви ж знаєте, як це в нас: то кошторис не затверджено, то оліфи нема…— Бригадир — не бий лежачого,— підкинув Шурко (О. Гончар). стріля́ти (би́ти) з гарма́т по горобця́х. Затрачати непомірні, великі зусилля там, де вони зайві, недоцільні. Вам, може, чудно, що я взяла такий поверховий тон, але ж говорити ґрунтовно на такі теми, се значило б стріляти з гармат по горобцях (Леся Українка). уда́рити (ки́нути) / ударя́ти (ки́дати) ли́хом об зе́млю. Забувати біду, горе; не журитися, не втрачати надії на краще. (Виборний:) Викинь (Наталко) лиш дур з голови; удар лихом об землю,— мовчи та диш! (І. Котляревський); —Удар лихом об землю, покажи їм, як матроси викидають яблучко… (В. Кучер); Кинь лихом об землю! Якого ката слиниш! (П. Гулак-Артемовський). би́ти ли́хом об зе́млю. — Не плач, Одарко, Бий лихом об землю (М. Стельмах). хай (неха́й) грім поб’є́ (уб’є́, приб’є́ і т. ін.). 1. зі сл. мене́. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. — Хай мене грім поб’є.., коли я їв чию часть (частину), окроме (крім) своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний); — Хай мене грім поб’є, коли брешу… (І. Муратов); Хай мене грім уб’є, коли я знаю, в чім виражається їх “політика” (Леся Українка). хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний). грім би вда́рив на цьо́му мі́сці. — Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер). грім поби́й (бий). Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко); — Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах); — Дідові куплю (мотоцикл), <b></b>... смотреть

БИТИ

Бив циган циганку за пісну стиранку, а бив її кулаком, бо не була з молоком.Нарікання невинного, що покараний, а не знає, за що.Бий верхнього, аби аж с... смотреть

БИТИ

Бить — бити (2) 1. Убивать (добычу): О! Далече заиде соколъ, птиць бья, — къ морю. 19—20. Аще его (Владимира Игоревича) опутаевѣ красною дѣвицею, ни на... смотреть

БИТИ

Iвдарити, бабахати, бабахкати, байбарити, бамбурити, банити, батожити і батожити, батурити, бахати, бахкати, бичувати, боксувати, бузанити, буцати, буц... смотреть

БИТИ

(завдавати ударів кому-небудь) піднімати руку на кого; наминати боки кому, зневажл.; давати духопелів (тришия) кому, жарт., заст.; частувати кулаками к... смотреть

БИТИ

б'ю, б'єш; наказ. сп. бий; недок. 1) неперех., з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому-небудь, об щось. || Хлюпатися, плескати. Б... смотреть

БИТИ

б'ю, б'єш; наказ. сп. бий; недок. 1》 неперех. , з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому-небудь, об щось.|| Хлюпатися, плеска... смотреть

БИТИ

1) (у різн. знач.) to beat; to thrashбити карту — to cover a cardбити по кишені — перен. to cause losses, to cost one a pretty penny, to touch the pock... смотреть

БИТИ

I1) (будeм, био, била) 2) быть 3) жить 4) находи́ться 5) годи́ться 6) стоя́ть 7) лежа́ть 8) состоя́ть 9) стать 10) прибы́ть 11) име́ться 12) вы́йти, произойти́ бити вољан — жела́ть, хоте́ть шта ће од тога бити — что из э́того вы́йдет метла jе у углу — метла́ стои́т в углу́ књига jе на столу — книга лeжи́т на столé кад будeш велики — когда́ ста́нешь взро́слым кад будeш у граду — когда́ прибу́дешь в го́род колико jе војника у чети — ско́лько солда́т (име́ется) в ро́те oн ниjе за лекара — он не годи́тся для врача́ бити родом — быть по происхожде́нию бити уз некога — быть чьим сторо́нником било што било — будь, что бу́дeт IIбить, колоти́ть, уда́рить, поро́ть... смотреть

БИТИ

вдаряти, стукати, калатати, клепати, гатити, молотити, прати, разити, бехати, тарахкати, г. лупати; (наповал) убивати; (лупцювати) гріти, парити, духопелити, шмагати, гамселити, дубасити, лупити, лупцювати, кулачити, місити, маніжити, періщити, пороти, потрошити, частувати, чухрати, чубити, буцати, шпарити, товкти, латати боки, всипати бобу, давати прочухана , лічити ребра, спускати шкуру; (камінням) побивати; (- дзвін) бомкати, бамкати, бемкати, бевкати; (в гармати) стріляти; (джерелом) струмувати; (в очі) вражати що, впадати в око; (у трясці) трясти, трусити; (- пульс) б'ючкувати, статися, пульсувати.... смотреть

БИТИ

би́ти :◊ би́ти бо́мки = бо́мок ◊ би́ти бо́мків → "бомок" ◊ би́ти копи́тами → "копито" ◊ би́ти на фа́йрант → "файрант" ◊ би́ти по па́льцях → "палець" ◊ би́ти цинк → "цинк" ◊ би́ти ште́мп → "штемп" ◊ би́ти як бу́ре про́со → "просо" ◊ би́ти як в бу́бен (бу́бон) → "бубен" ◊ би́ти як козу́-дерезу́ → "коза-дереза" ◊ би́ти як кота́ за смета́ну та ще й пла́кати не дава́ти = кіт І́. ◊ би́ти як Си́дорову ко́зу́ → "коза" ◊ бо́мки би́ти → "бомок" ◊ бо́мків би́ти → "бомок" ◊ калябра́ки би́ти → "калябраки" ◊ як б'ємо, то моги́ла цвіте́ → "могила" ♦ де свої б'ют, чужи́й не міша́йся = де II.... смотреть

БИТИ

(завдавати ударів) розм. парити, шпарити, (чимсь вузьким) періщити, сікти, хльостати, чесати, клепати, (чимсь гнучким) батожити, бичувати, кропити, шмагати, шкварити, (кулаком, палицею, чимось важким) бухати, товкти, підсип, гатити, гамселити, голомшити, гріти, дубасити, духопелити, жарити, пригощати, частувати, (як попало) колошпалити, лупити, лупцювати, мотлошити// піднімати руку на когось, частувати кулаками кого, всипати березової каші, жарт, годувати потиличниками.... смотреть

БИТИ

Бити (м) - король северных Египетские имена. Словарь значений..

БИТИ

[byty]дієсл.1) bićаплодувати / плескати (стоячи) — bić brawa2) kopać (ногою)

БИТИ

【未】1) 打, 打伤, 打坏, 打碎2) (钟) 打点3) 涌出, 喷出 ◇ Бити відбій 解除警报; 发出中止战斗信号Біти тревогу 警报

БИТИ

Зламацькатавацьлупцавацьматлашыцьперапынакпляжыцьтрушчыць

БИТИ

син. валити в клуню, виписувати качелі, гасити, копати, пиздити, пиздячити, товариш. бути побитим: блювати позаторішньою паскою, отримати звізди.

БИТИ

bash, (палицею) baste, belabor, (поліцейською палицею, прикладом) club, (ременем, паском) flap, strike

БИТИ

див. колошматити, колотити

БИТИ

Би́ти, б’ю, б’єш, б’є, б’ємо́, б’єте́, б’ють; бий, би́йте; б’ю́чи

БИТИ

зламацькатавацьлупцавацьматлашыцьперапынакпляжыцьтрушчыць

БИТИ

зламаць катаваць лупцаваць матлашыць перапынак пляжыць трушчыць

БИТИ

бить, выжимать (растительное масло)

БИТИ

би́ти дієслово недоконаного виду

БИТИ

Slå, banka

БИТИ

Slå, banke

БИТИ

Battre

БИТИ

Бути

БИТИ

(м) - король северных

БИТИ

cro biti укр бути

БИТИ

ცემა

БИТИ ДОБРО РАСПОЛОЖЕН

cro biti dobro raspoložen укр бути в гарному настрою

БИТИ КОД КУЋЕ

cro biti kod kuće укр бути вдома

БИТИ КУЛАКОМ

strike with a fist

БИТИ НА НЕКОГА, НЕШТО

cro biti na nekoga, nešto укр бути схожим

БИТИ НА ПОСЛУ

cro biti na poslu укр бути на роботі

БИТИ НА СПОЛОХ

бити тривогу

БИТИ ОБУЧЕН У НЕШТО

cro biti obučen u nešto укр бути вдягненим

БИТИ ПАЛИЦЕЮ

(поліцейського) baton, strike with a club

БИТИ ПОВСТИНУ

техн. войлочить

БИТИ ПОВСТЬ

техн. войлочить

БИТИ ПО ГОЛОВІ

strike on the head

БИТИ ПОКЛОНИ

Вклонятися; класти поклони

БИТИ СЕ

бить друг дру́га, дра́ться, сража́ться

БИТИ ТРИВОГУ

(подавати сигнал про небезпеку) бити на сполох; на ґвалт бити (дзвонити); (криком сповіщати про небезпеку) кричати (гукати) на ґвалт (на пробі).Велів [... смотреть

T: 184