Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»
ОПОВІ́СНИК (той, хто оповіщає когонебудь про щось), ОБ'Я́ВНИК рідко, ОКЛИ́ЧНИК рідко, ГЛАША́ТАЙ іст., ПОКЛИ́КАЧ іст., КЛИКУ́Н іст., БОХТА́Р діал.; ГЕРО... смотреть
ОПОВІ́СНИК, а, ч.Той, хто оповіщає кого-небудь про щось.Він запропонував Яновському їхати по краю оповісником волі князя Потьомкіна, що намислив органі... смотреть
Iгерольд (іст.), глашатай, кликун, огласник, окличник, покликач, провісник, сурмар, сурмачIIдив. ангел; апостол; вісник
імен. чол. роду, жив.
-а, ч. Той, хто оповіщає кого-небудь про щось.
іст.crier; herald
-а, ч. Той, хто оповіщає кого-небудь про щось.
Опові́сник, -ка; -ники, -ків
провісник, провіститель, вістун, а. герольд.
опові́сник іменник чоловічого роду, істота
оповісник, -а