БРИ́ЗКАТИ кого-що, чим і без додатка (обдавати, покривати бризками), ШПУВА́ТИ діал.; ПО́РСКАТИ чим і без додатка, ПИ́РСКАТИ чим і без додатка, ПРИ́СКАТ... смотреть
ОКРОП|ИТИ (4*), -ЛЮ, -ИТЬ гл. Окропить, оросить, обрызгать: ни слиною же из ѹстъ ихъ окропи(т). ни рѹкама окалѧ(т). УСт к. XII, 261 об.; не ѡкропиша ѥ... смотреть
ОКРОПИ́ТИ див. окропля́ти.
Окропити См. Окропляти. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 50.
див. окропляти.
окропи́ти дієслово доконаного виду
див. окропляти.