ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАК... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: обмершиобмеретьДеепричастная форма: обмерев
недок. обмирати, док. обмертиto faint, to swoon; to fall into a swoon; to be struck dumb with fear
ОБМЕ́РТИ див. обмира́ти.
обмира́ти / обме́рти зі стра́ху́. Дуже лякатися, боятися; ціпеніти. Горпина, слухаючи прокльони дідові, обмирала з страху (Панас Мирний).
Обмерти См. Обмірати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 18.
див. обмирати.
Обме́рти, див. обмира́ти
обме́рти дієслово доконаного виду
Умлець
див. обмирати.
умлець
умлець