ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ) чим, у що (покривати чим-небудь кругом, з усіх боків), ЗАГОРТА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБМО́ТУВАТИ, ЗАМО́ТУВАТИ, ЗАВИВА́ТИ, УГОРТА́ТИ (ВГ... смотреть
обгорта́ти (огорта́ти) / обгорну́ти (огорну́ти) ду́шу (се́рце) ту́гою (сму́тком, су́мом і т. ін.). Викликати переживання, душевні страждання, неспокій і т. ін. Не несли вони (дні) у моє серце ніякої одради, нічого доброго, а обгортали душу тугою .. Топтали мою єдину надію (Панас Мирний); Вдруге осиротів Левко. Того, першого, ганебного сирітства він не знав. А друге огорнуло серце важким смутком (З газети). як (мов, ні́би і т. ін.) по́лум’ям обгорну́ло / обгорта́є кого, безос. Хтось дуже вражений чимсь, раптом відчув сильне збентеження, хвилювання і т. ін. Мене мов полум’ям обгорнуло, і я витріщив очі. Чи я був справді такий короткозорий, що не бачив відразу того, за чим так тужливо визирав і дожидав? (О. Кобилянська).... смотреть
недок. обгортати, док. обгорнути1) (землею) to earth up2) to wrap up; (папером) to envelop3) (облягати — про одяг) to fit tightly
обгорну́ти[обгоурнутие]-гоурну, -горнеиш; нак. -горни, -гоурн'іт'
ОБГОРНУ́ТИ див. обгорта́ти.
див. обгортати.
-ну, -неш owinąć, zawinąć ~ дівчину objąć dziewczynę його обгорнув жаль ogarnął go żal
【完】 见 обгортати
{обгоурну́тие} -гоурну́, -го́рнеиш; нак. -горни́, -гоурні́т.
Абгарнуцьзагарнуць
обгорну́ти дієслово доконаного виду
техн. обёртывать, огибать
див. обгортати.
абгарнуцьзагарнуць
абгарнуць загарнуць