НЕВСТИГА́ЮЧИЙ, а, е.Який погано вчиться, відстає від інших.Учити учнів без двійок, без відставання – значить виховувати їх, бо саме з числа невстигаючи... смотреть
-а, -е. Який погано вчиться, відстає від інших. || у знач. ім. невстигаючий, -чого, ч.; невстигаюча, -чої, ж. Той (та), що погано вчиться.
-а, -е.Який погано вчиться, відстає від інших.|| у знач. ім. невстигаючий, -чого, ч. ; невстигаюча, -чої, ж. Той (та), що погано вчиться.
ад'єктивнеуспевающий
(учень) відсталий, слабенький, далеко не перший, не з першої десятки.
nie nadążający ~ учень uczeń nie nadążający z nauką
невстига́ючий прикметник